Південний Урал
Південний Урал — найпівденіша та найширша [2] частина Уральських гір, розташовується між Середнім Уралом і Мугоджарами. Із заходу і сходу обмежена Східноєвропейською та Західносибірською рівнинами [3]
Південний Урал | ||||
![]() | ||||
54°00′27″ пн. ш. 58°29′52″ сх. д. | ||||
Країна |
![]() | |||
---|---|---|---|---|
Тип | гірське пасмо і гірський хребет[1] | |||
Висота | 841 м | |||
Ідентифікатори і посилання | ||||
GeoNames | 466003 | |||
![]() ![]() Південний Урал Південний Урал (Росія) | ||||
![]() | ||||
![]() |
Північна межа по широтній ділянці річки Уфи в районі селища Нижній Уфалей. На півдні межує з Мугоджарамим на території Актюбінської області Республіки Казахстан[4].
За рахунок примикання широких передгір'їв Південний Урал розширюється до 250 км при середній ширині Уральських гір від 40 до 150 км. Довжина 550 км [3].
Вершини
- Ямантау (1640 м)
- Великий Іремель (1582 м)
- Малий Ямантау (1510 м)
- Нургуш (1406 м)
- Кругліца (1168 м)
- Отклікной гребінь (1155 м)
Геологічна будова
Геологічна будова Південного Уралу відрізняється значною складністю, що визначається тривалою геологічною історією формування Уральської гірської країни.
Учені вважають, що в кінці протерозоя на території Уралу існував обширний океан. На дні океану активно розвивалися тектонічні і вулканічні процеси. Виникли острівні дуги, крайові моря і острови послужили місцем розвитку пишної рослинності. Нижчі рослини, плауни, папороті, хвощі досягали величезного розвитку. Залишки їх, що накопичилися в лагунах, послужили в майбутньому матеріалом для утворення кам'яновугільних басейнів: Полтаво-Бредінського, Еманжелінського тощо.
По тріщинах в земній корі, які виникали уздовж осей цих островів, проявлявся вулканізм. Разом з лавою до земної поверхні піднімалися цінні металеві елементи: платина, золото, хром, магній, магнітні залізняки. З підводним вулканізмом пов'язано також утворення відомих уральських яшм, родовища яких починаються в районі Міаса і розповсюджуються далеко на південь.
Характерною особливістю Південного Уралу є витриманість напряму основних тектонічних структур і що розділяють їх крупних глибинних розломів, які на багато сотень кілометрів тягнуться в мерідіанальном напрямі. У гірській частині форми рельєфу збігаються з геологічними структурами, переважає пряме їх співвідношення, хребти приурочені до антиклінальних структур, а пониження між ними — до синклінальних. Складчасті споруди Південного Уралу відокремлені від Російської платформи системою глибоких, заповнених пермськими відкладеннями, низовин Передуральського краєвого прогибу. Серед пермських відкладень широко поширені вапняки, доломіт, мергелі, пісковики. У рел'єфі цим прогибам відповідають депресії і низовини.
Сучасні гірські споруди Південного Уралу представляють лише малу частину стародавньої складчастої гірської країни, яка охоплювала всю територію Челябінської області і тягнулися на схід за її межі.
Об'єкти
На східному схилі розташовано озеро Чебаркуль
Посилання
- (рос.) Тропами Південного Уралу.
- GEOnet Names Server — 2018.
- Самая широкая часть Уральских гор
- Южный Урал: Общее описание района
- Южный Урал