Південний Урал

Південний Урал — найпівденіша та найширша [2] частина Уральських гір, розташовується між Середнім Уралом і Мугоджарами. Із заходу і сходу обмежена Східноєвропейською та Західносибірською рівнинами [3]

Південний Урал
54°00′27″ пн. ш. 58°29′52″ сх. д.
Країна  Росія[1]
Тип гірське пасмо і гірський хребет[1]
Висота 841 м
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 466003
Південний Урал
Південний Урал (Росія)
 Південний Урал у Вікісховищі

Північна межа по широтній ділянці річки Уфи в районі селища Нижній Уфалей. На півдні межує з Мугоджарамим на території Актюбінської області Республіки Казахстан[4].

За рахунок примикання широких передгір'їв Південний Урал розширюється до 250 км при середній ширині Уральських гір від 40 до 150 км. Довжина 550 км [3].


Вершини

Геологічна будова

Геологічна будова Південного Уралу відрізняється значною складністю, що визначається тривалою геологічною історією формування Уральської гірської країни.

Учені вважають, що в кінці протерозоя на території Уралу існував обширний океан. На дні океану активно розвивалися тектонічні і вулканічні процеси. Виникли острівні дуги, крайові моря і острови послужили місцем розвитку пишної рослинності. Нижчі рослини, плауни, папороті, хвощі досягали величезного розвитку. Залишки їх, що накопичилися в лагунах, послужили в майбутньому матеріалом для утворення кам'яновугільних басейнів: Полтаво-Бредінського, Еманжелінського тощо.

По тріщинах в земній корі, які виникали уздовж осей цих островів, проявлявся вулканізм. Разом з лавою до земної поверхні піднімалися цінні металеві елементи: платина, золото, хром, магній, магнітні залізняки. З підводним вулканізмом пов'язано також утворення відомих уральських яшм, родовища яких починаються в районі Міаса і розповсюджуються далеко на південь.

Характерною особливістю Південного Уралу є витриманість напряму основних тектонічних структур і що розділяють їх крупних глибинних розломів, які на багато сотень кілометрів тягнуться в мерідіанальном напрямі. У гірській частині форми рельєфу збігаються з геологічними структурами, переважає пряме їх співвідношення, хребти приурочені до антиклінальних структур, а пониження між ними — до синклінальних. Складчасті споруди Південного Уралу відокремлені від Російської платформи системою глибоких, заповнених пермськими відкладеннями, низовин Передуральського краєвого прогибу. Серед пермських відкладень широко поширені вапняки, доломіт, мергелі, пісковики. У рел'єфі цим прогибам відповідають депресії і низовини.

Сучасні гірські споруди Південного Уралу представляють лише малу частину стародавньої складчастої гірської країни, яка охоплювала всю територію Челябінської області і тягнулися на схід за її межі.

Об'єкти

На східному схилі розташовано озеро Чебаркуль

Посилання
  1. GEOnet Names Server — 2018.
  2. Самая широкая часть Уральских гор
  3. Южный Урал: Общее описание района
  4. Южный Урал
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.