Краєвид Делфта

Ян Вермер нині — визнаний голландський художник 17 століття, один із його геніїв, якого ставлять поряд із Рембрандтом та Франсом Галсом. Він — їх молодший сучасник, адже народився у 1632 р., коли Рембрандту було 26, а Галсу близько 50-ти. За життя він начебто наздогнав уславлених сучасників, адже вважався добрим майстром вже у 22 роки. Але щось дивацьке було йому притаманне — бо малював мало картин і довго, не поспішав продавати товар і взагалі був не з тих, хто женеться за славою, за галасливим успіхом, не береться за створення престижних парадних портретів, які несли непогані гроші. Данину парадним портретам та гонитві за грошима віддав сам Рембрандт, витративши на це декілька років життя, але не Ян. Його батько утримував харчевню, а щоби мати прибуток, торгував шовком та картинами.

Ян одружився у 20 років і згодом став батьком 11 дітей. Здивуванням дихають рядки щоденника француза Бальтазара де Монконі. Той, наслухавшись про доброго майстра з Делфта, відвідав місто і завітав до художника. Але в його майстерні не знайшлося жодної готової картини, а купити французу було нічого. «У Делфті я відвідав художника Вермера, у якого не було жодної своєї картини! Зате одну з них мені показали у місцевого пекаря. Той віддав за неї 600 ліврів, хоча на картині була лише одна фігура, за яку я дав би лише шість пістолей».

Не виїжджав він далеко і за межі рідного Делфта. Грошей було обмаль і навіть внесок у художню гільдію Св. Луки ян Вермер виплачував впродовж трьох років. Але майстра поважали і двічі — у 1663 та 1670 роках — обирали своїм деканом. Його поховали 15 грудня 1675 року на цвинтарі поблизу Нової церкви, хоча йому не виповнилося і 45 років. Грошей на кам'яний надгробок — родина не мала. Поховання загубилося — і в цьому він зрівнявся з уславленим Рембрандтом.

Ян Вермер не перший, хто малював краєвиди Делфта. Їх також створював художник Гендрік Корнеліс Врум. У порівнянні з картинами Яна, що не був типографом і не часто звертався до краєвидів міста, твори Врума — архаїчні і менш цікаві.

Це — один з трьох міських пейзажів майстра. На полотні — частина Делфта з південного сходу. Знавці міста і дослідники визнають і Нову церкву, і пивоварню «Папуга», і три міські брами. Довгі червоні дахи ліворуч — осередок голландської Ост—Індської компанії у Делфті. Але жодної споруди до 20 століття не залишилось незмінною. Деякі зникли, а силуети інших змінили, бо в пожежу 1872 р. вежа Нової церкви була пошкоджена та перебудована при відновленні. Навіть тихий Делфт зазнав змін.

• Norbert Schneider: Vermeer. Sämtliche Gemälde. Taschen, Köln 2004. ISBN 3-8228-6377-7
• DuMont: Vermeer. DuMont Literatur- und Kunstverlag, Köln 2003. ISBN 3-8321-7339-0
• Epco Runia, Peter van der Ploeg: Vermeer in the Mauritshuis. Waanders Publishers, Zwolle 2005. ISBN 90-400-9073-4
• Timothy Brook: Vermeer's Hat — The Seventeenth Century and the Dawn of the Global World. Profile Books, London 2009, ISBN 978-1-84668-120-2

• Ведута
• Список картин Яна Вермера
• Золоте століття голландського живопису