Критські ієрогліфи

Письмо виникло близько 20 століття до н. е. Спочатку знаки мали чисто рисункові характер — такий різновид письма проіснував у майже незмінному вигляді аж до вторгнення греків у 15 столітті до н. е., після чого зник. Ієрогліфи спрощеної форми короткий час використовувались на глиняних облікових табличках.

Походження критських ієрогліфів, мабуть, оригінально, проте сам принцип письма міг скластися під впливом єгипетської ієрогліфіки, оскільки стародавній Крит мав тісні контакти з Єгиптом і був його союзником у боротьбі проти держав Месопотамії. Досі критські ієрогліфи недешифровані. Проте достовірно встановлена відповідність між кількома десятками його знаків і знаками наступних писемностей (лінійне письмо А, лінійне письмо Б), які в основному дешифровані. Структурний текстологічний аналіз деяких написів критськими ієрогліфами дозволив ідентифікувати деякі формули («Х, син царя Y») й особисті імена. Імена ro-we і sa-ze-ro мають аналоги у написах лінійним письмом Б (ro-wo і sa-ze-ro відповідно).

З моменту відкриття Евансом егейського письма і майже до кінця ХХ століття існувала наступна теорія розвитку критського письма. Ієрогліфи рисункового виду (так зване, «ієрогліфічне письмо А») використовувалися в основному на офіційних печатках. Пізніше від нього відбруньковувалися «ієрогліфічне письмо Б», яке використовується на господарських глиняних табличках — його знаки мають усічений характер. Протягом одного-двох століть «ієрогліфічне письмо Б» остаточно втрачає рисунковий характер і перетворюється на лінійне письмо А, яке існує паралельно з ієрогліфами і використовується для господарських потреб.

Однак протягом останніх двох десятиліть накопичений матеріал поволі призвів до зміни у цій теорії. Встановлено, що ієрогліфи існували лише у центральній та східній частинах о. Крит. Лінійне письмо А виникає на півдні (Фест, Айя-Тріада) і поступово розповсюджується майже на весь острів, але ще два століття співіснує з ієрогліфами на сході, бо займає іншу нішу (ієрогліфи - на печатках, Линійне А - бухгалтерський та приватний обіг). Згідно з гіпотезою Ф. Сольдані, форма знаків пізніх писемностей — Линійного Б та кіпро-мінойського — дозволяє вивести їх безпосередньо від ієрогліфів, а не від Линійного А.

• Тайны древних письмен: Проблемы дешифровки. Москва: Прогресс, 1976.
• Бартонек А. Злаотообильные Микены. М. 1991.
• Кондратов А. М., Шеворошкин В. В. Когда молчат письмена: Загадки древней Эгеиды. Л. 1970.
• Молчанов А. А., Нерознак В. П., Шарыпкин С. Я. Памятники древнейшей греческой письменности. Введение в микенологию. М., 1988 г.
• Молчанов А. А. Посланцы погибших цивилизаций. Письмена древней Эгеиды. М. 1992.
• Молчанов А. А. Таинственные письмена первых европейцев. М. Наука, 1980.
• W. C. Brice, Notes on the Cretan Hieroglyphic Script: I. The Corpus. II. The Clay Bar from Malia, H20, Kadmos 29 (1990) 1-10.
• W. C. Brice, Cretan Hieroglyphs & Linear A, Kadmos 29 (1990) 171-2.
• W. C. Brice, Notes on the Cretan Hieroglyphic Script: III. The Inscriptions from Mallia Quarteir Mu. IV. The Clay Bar from Knossos, P116, Kadmos 30 (1991) 93-104.
• W. C. Brice, Notes on the Cretan Hieroglyphic Script, Kadmos 31 (1992), 21-24.
• J.-P. Olivier, L. Godard, in collaboration with J.-C. Poursat, Corpus Hieroglyphicarum Inscriptionum Cretae (CHIC), Études Crétoises 31, De Boccard, Paris 1996, ISBN 2-86958-082-7.
• G. A. Owens, The Common Origin of Cretan Hieroglyphs and Linear A, Kadmos 35:2 (1996), 105—110.
• G. A. Owens, An Introduction to «Cretan Hieroglyphs»: A Study of «Cretan Hieroglyphic» Inscriptions in English Museums (excluding the Ashmolean Museum Oxford), Cretan Studies VIII (2002), 179—184.
• I. Schoep, A New Cretan Hieroglyphic Inscription from Malia (MA/V Yb 03), Kadmos 34 (1995), 78-80.
• J. G. Younger, The Cretan Hieroglyphic Script: A Review Article, Minos 31-32 (1996—1997) 379—400.