Кромлех Альмендреш
Кромлех Альмендреш (порт. Cromeleque dos Almendres/Cromeleque na Herdade dos Almendres) — мегалітичний комплекс (відомий також як Кам'яні кола Альмендреш), розташований по дорозі за 4,5 км на північний захід від села Носса Сенйора де Гуадалупе, в парафії Носса Сенйора да Турега і Носса Сенйора де Гуадалупе, муніципалітет Евора, Алентежу. Найбільша наявна група структурованих менгірів на Піренейському півострові (і одна з найбільших в Європі), ця археологічна пам'ятка складається з декількох мегалітичних споруд: кромлехів та менгірів, що належать до так званого «мегалітичного всесвіту Евори», що пов'язаний з іншими кромлехами в окрузі Евора, такими як Портела Могуш (Portela Mogos) і Кромлех Долини Марії ду Мейю (Vale Maria do Meio).[1]
 | |
| Альтертанивна назва | Дольмени з маєтку Альмендрес |
|---|---|
| Місцезнаходження | Évora, Центральне Алентежу, Алентежу, Португалія |
| Координати | 38°33′27″ пн. ш. 8°03′40″ зх. д. |
| Висота місцевості | 400 m (1 312 ft) |
| Тип | Дольмени |
| Довжина | 62,4 m (205 ft) |
| Ширина | 32 m (105 ft) |
| Site notes | |
| Власність | Португальська республіка |
| Публічний доступ | Приватний |
Історія
Побудова цих споруд датується VI тис. до н. е. Вони були відкриті в 1966 році Енріке Леонором Піною, який проводив польові роботи, пов'язані з геологічним картографуванням.[1][3][4][5]
Розкопки місця виявили ряд як мегалітичної, так і неолітичної фаз будівництва; Альмендреш I 6000 р. до н. е. (ранній неоліт), Альмендреш II 5000 р. до н. е. (середній неоліт) та Альмендреш III 4000 р. до н. е. (пізній неоліт). Відносна хронологія кромлеха і менгірів надзвичайно складна і охоплює період від неоліту до енеоліту. Вважається, що пам'ятник або мав релігійне / церемоніальне призначення, або функціонував як примітивна астрономічна обсерваторія.[1][5]
Архітектура
Кромлех знаходиться відразу за селом Гуадалупе, в Ердаде-душ-Альмендреші (садиба Альмендреш), біля національної дороги від Евори до Монтемора-о-Ново.[1][5] Він розташований на південному заході садиби, тоді як менгір розташований у східній межі маєтку. Пішохідна стежка була визначена місцевою муніципальною радою та інтегрована у «мегалітичний маршрут» муніципалітету.
Комплекс, організований круговим малюнком, позначений камінням з близько 95 гранітних монолітів, розкладених невеликими групами.[1] Старіші (ранньонеолітичні) моноліти формуються у вигляді двох-трьох концентричних кіл менших монолітів у східній частині комплексу, тоді як середньонеолітичні структури складаються з двох еліпсів (неправильних, але концентричних) та великих менгірів. На етапі пізнього неоліту більш ранні споруди зазнали модифікацій для соціальних чи релігійних ритуалів.[5] Дев'яносто два менгіри утворюють два майданчики, які були побудовані та орієнтовані на різні напрямки, пов'язані з рівноденням.
Багато каменів було розкопано там, де вони стояли чи впали, і були відновлені Маріу Варелою Гомесом, виходячи з критеріїв, встановлених на основі досліджень.[3][5][6] Широтне положення комплексу приблизно таке ж, як максимальна місячна елонгація (38,55 градусів за 1500 р. до н. е.); порівняно з елонгацією Стоунхенджа (51,18 градусів за 2000 р. до н. е.).
Хоча є багато великих одиночних 2,5 — 3,5 метрів округлих / еліптичних каменів, більшість з них малі і сформовані в групи.[1] Кромлех займає площу 70 на 40 метрів, орієнтовану вздовж осі з північного заходу на південний схід. Стовпи показують ознаки глибокої ерозії, проте малюнки ще помітні у вигляді ліній, щонайменше, дві на кожен камінь.[5]
Близько десятка монолітів мають різьблені малюнки,[1] чотири мають лише невеликі кругові отвори (купулюси). Моноліт № 8, з вирізаним плоским верхом на рівні грудей і має кілька ямочок, міг служити для астрономічного спостереження, особливо для весняного спостереження за рівноденням, шляхом закладання дрібних каменів на ямочки. Подібні спостереження можуть бути зроблені також з каменю 39, на східному фокусі еліптичної структури.[3] Менгір 48, також має схематизоване антропоморфне зображення, оточене колами.
Ізольований одиночний менгір, заввишки близько 4,5 метрів і діаметром 0,9 метра, розташований поблизу садиби, або 1400 метрів на північний схід від основного комплексу. Лінія від Кромлеха Альмендреш до цього менгіра орієнтовно спрямована на схід сонця в зимовому сонцестоянні.[3]
Панорами
Галерея
|
Див. також
Джерела
- Gonçalves, José Pires (1975). Roteiro de Alguns Megálitos da Região de Évora (Portuguese). Évora, Portugal.
- Varela Gomes, Mário (1979). Aspects of Megalithic Religion According to the Portuguese Menhirs. Valcamonica Symposium III. Capo di Monte, Italy.
- Santos, M. Farinha dos (1985). Pré-História de Portugal (Portuguese). Lisbon, Portugal.
- Gonçalves, José Pires; Varela Gomes, Mário; Santos, M. Farinha dos (1986). Os Menires da Pedra Longa. Arqueologia e História. Lisbon, Portugal.
- Silva, António Carlos, ред. (1992). Roteiro do Megalitismo de Évora (Portuguese). Èvora, Portugal: Câmara Municipal de Évora.
Примітки
- IGESPAR, ред. (2011). Cromeleque, Menir e Pedras dos Almendres (Portuguese). Lisbon, Portugal: IGESPAR-Instituto de Gestão do Património Arquitectónico e Arqueológico. Архів оригіналу за 5 October 2012. Процитовано 19 жовтня 2011.
- Mário Varela Gomes. Cromeleque dos Almendres: Um dos Primeiros Grandes Monumentos Públicos da Humanidade. Biblioteca Digital do Alentejo
- Marciano, C. Sobre o Possível Significado Astronómico do Cromeleque dos Almendres (Portuguese). Архів оригіналу за 22 лютого 2006. Процитовано 30 жовтня 2008.
- Pina, H.L. (1971). Novos Monumentos Megalíticos do Distrito de Évora. Actas do II Congresso Nacional de Arqueologia. Coimbra, Portugal. с. 151.
- Branco, Manuel (1993). У SIPA. Cromeleque e menir, na Herdade dos Almendres (Portuguese). Lisbon, Portugal: SIPA – Sistema de Informação para o Património Arquitectónico. Процитовано 19 жовтня 2011.
- Alvim, P. (1996–1997). Sobre alguns vestígios de paleoastronomia no Cromeleque de Almendres. A Cidade de Évora (Portuguese) II (2). с. 5–23.