Евора
Е́вора (порт. Évora; МФА: [ˈɛ.vu.ɾɐ][1], Е́вура) — муніципалітет і місто в Португалії, в окрузі Евора. Адміністративний центр округу. Розташований у південно-східній частині країни, на теренах історичної португальської провінції Алентежу. Належить до Еворської діоцезії Католицької Церкви в Португалії. Права міського самоврядування має з 1166 року. Поділяється на 12 парафій. За адміністративним поділом чинним до 1976 року був складовою провінції Верхнє Алентежу. Площа муніципалітету — 1307,08 км²
| Е́вора | |||
|---|---|---|---|
| |||
 Римський храм | |||
 | |||
| Країна: |
 Португалія | ||
| • Регіон: | Алентежу | ||
| • Провінція: | Верхнє Алентежу | ||
| • Округ: | Евора | ||
| Площа: | 1307.08 км² | ||
| Населення: | 56 596 ос. (2011) | ||
| • Густота: | 43,3 осіб/км² | ||
| Засновано: | 1166 | ||
| Самоврядування: | 1166 | ||
| Індекс: | 7000, 7005 | ||
| Часовий пояс: | UTC+0, +1 (влітку) | ||
| Код LAU: | 0705 | ||
| Офіційний сайт | |||
 Евора на Вікісховищі | |||
.png.webp)
, населення муніципалітету — 56596 ос. (2011); густота населення — 43,3 осіб/км² . Патрон — святий Петро. Святковий день муніципалітету — 29 червня. Поштовий індекс — 7000, 7005. Код місцевої адміністративної одиниці — 0705. Складова статистичного регіону Алентежу. Центр Еворського архієпископства.
Географія
Евора розташована в центрі Португалії, в центрі округу Евора.
Відстань до Лісабона — 109 км.
Евора межує на півночі з муніципалітетом Аррайолуш, на північному сході — з муніципалітетом Ештремош, на сході — з муніципалітетом Редонду, на південному сході — з муніципалітетом Регенгуш-де-Монсараш, на півдні — з муніципалітетом Портел, на південному заході — з муніципалітетом Віана-ду-Алентежу, на заході — з муніципалітетом Монтемор-у-Нову.
Клімат
| Клімат Евори | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 24,7 | 24,3 | 31,3 | 32,3 | 37,8 | 41,8 | 45,3 | 46,0 | 44,2 | 36,7 | 27,6 | 24,4 | 46,0 |
| Середній максимум, °C | 13,4 | 14,7 | 18,0 | 19,1 | 22,6 | 27,9 | 31,1 | 31,1 | 27,8 | 22,2 | 17,1 | 13,8 | |
| Середня температура, °C | 9,6 | 10,7 | 13,3 | 14,3 | 17,1 | 21,4 | 23,9 | 24,1 | 21,9 | 17,7 | 13,4 | 10,5 | |
| Середній мінімум, °C | 5,8 | 6,7 | 8,6 | 9,5 | 11,7 | 14,8 | 16,6 | 17,0 | 16,0 | 13,2 | 9,7 | 7,1 | |
| Абсолютний мінімум, °C | −2,9 | −1,4 | −2,3 | 2,9 | 4,9 | 6,7 | 10,9 | 11,4 | 9,1 | 5,5 | 0,0 | −0,5 | −2,9 |
| Норма опадів, мм | 60.7 | 51.9 | 43.9 | 55.0 | 46.5 | 16.5 | 4.1 | 8.2 | 32.2 | 83.6 | 87.6 | 95.1 | |
| Кількість сонячних годин | 148 | 148 | 203 | 220 | 285 | 301 | 363 | 346 | 251 | 204 | 158 | 144 | 2771
|
Історія
Місто було засноване древніми лузитанами та спочатку називався Еборою. У 80-72 роках до н. е. служило резиденцією бунтівного полководця Серторія. На відзначення привілеїв, дарованих місту Цезарем, воно було перейменоване у Liberalitas Julia. З V століття згадуються місцеві єпископи.
У 712 році Евора була завойована маврами, які називали її Жабурой.
1146 року Евору звільнили португальські війська. Для захисту місцевого замку і поселення було створене Еворське братство, на базі якого виник лицарський Авіський орден. 1166 року португальський король Афонсу І надав Еворі форал, яким визнав за поселенням статус містечка та муніципальні самоврядні права.
У XV і особливо XVI століттях, при монархах Авіської династії, Евора часто служила місцем перебування королівського двору. Це час вважається її золотим століттям. У 1663-65 роах окупована іспанцями. У 1559–1759 роках у місті працював університет.
У XVIII столітті політичне та економічне значення Евори впало. Найпомітнішою подією XIX століття стала капітуляція короля Мігеля 1832 року, яка завершила період громадянських воєн у Португалії.
Пам'ятки
Евора є містом-музеєм та внесена до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
- Римський Храм Діани
- Палац короля Мануеля
- Еворський собор — головна церква міста. Збудований у ХІІ столітті.
- Монастир Санта-Клара
- Церква Санта-Бенту-ді Каштріш
- Акведук Агуа-де-Прата
- Каплиця Сан-Браш
- Церква Сан-Франсиску
- Палац Васко-да-Гама
- Графський палац Басту
- Палац герцогів Кадавал
- Університет Евора
- Міський музей Евора
- музей церковного мистецтва
Населення
| Кількість мешканців[2] | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1864 | 1878 | 1890 | 1900 | 1911 | 1920 | 1930 | 1940 | 1950 | 1960 | 1970 | 1981 | 1991 | 2001 | 2011 |
| 19 708 | 23 053 | 25 177 | 25 563 | 29 880 | 28 127 | 35 903 | 42 683 | 47 387 | 50 095 | 47 244 | 51 572 | 53 754 | 56 519 | 56 596 |
Економіка
Евора є центром великої сільськогосподарської області. У місті розташовано багато підприємств з обробки зерна, винограду, оливок, коркового дерева та інше. Також проводиться обробка вовни та виробництво виробів з неї.
 |
 |
 | ||
| Еворський собор | Площа у центрі міста | Руїни давньоримського храму Діани |
Парафії
- Басель
- Канавьяйш
- Малагейра
- Носса-Сеньйора-да-Боа-Фе
- Носса-Сеньйора-да-Граса-ду-Дівор
- Носса-Сеньйора-да-Торега
- Носса-Сеньйора-де-Гуадалупе
- Носса-Сеньйора-де-Машеде
- Орта-даш-Фігейраш
- Сан-Бенту-ду-Мату
- Сан-Вісенте-ду-Піжейру
- Сан-Мамеде
- Сан-Мансуш
- Сан-Мігел-де-Машеде
- Сан-Себаштіан-да-Жьештейра
- Санту-Антал
- Се-і-Сан-Педру
- Сеньйора-да-Сауді
- Торре-де-Коельєйруш
Освіта
- Еворський університет — державний; колишній єзуїтський колегіум; 2-й найстаріший університет країни.
Персоналії
Уродженці
- Жуан-Мануел (1537—1554) — принц Португальський.
- Ізабела (1397—1471) — герцогиня Бургундська.
- Філіпе (1533—1539) — принц Португальський.
- Дініш (1535—1537) — інфант.
Примітки
- European Portuguese: Convert Text to IPA Transcription (довідка).
- Instituto Nacional de Estatística (Recenseamentos Gerais da População)
Джерела
- Evora Portugal: diccionario historico, chorographico, heraldico, biographico, bibliographico, numismatico e artistico / E. Pereira, G. Rodrigues. — Lisboa : J. Romano Torres, 1907. — Vol. III. — P. 236-240.
- Vilhena Barbosa, Inácio de. As cidades e villas da Monarchia Portugueza que teem brasão d'armas : in 3 vol. — Lisboa : Typographia do Panorama, 1860. — Vol. 1. — P. 162-169.