Крошина Марина Василівна
Марина Василівна Крошина (18 квітня 1953, Алма-Ата — 4 липня 2000, Київ) — радянська тенісистка, тренер, Заслужений майстер спорту СРСР (з 1986 року).
| Марина Василівна Крошина | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Загальна інформація | ||||
| Громадянство |
 Україна | |||
| Народження |
18 квітня 1953 Алма-Ата | |||
| Смерть |
4 липня 2000 (47 років) Київ, Україна ·падінняd | |||
| Поховання | Байкове кладовище | |||
| Причина смерті | падінняd | |||
| Чоловік | Лоллій Генадійович Сирота | |||
| Спорт | ||||
| Країна |
 СРСР | |||
| Вид спорту | теніс | |||
| Тренери | Бальва Володимир Максимович і Камельзон Володимир Наумович | |||
| Участь і здобутки | ||||
|
||||
Біографія
Народилася 18 квітня 1953 року в місті Алма-Аті. Її батько був художником-архітектором, а мати, Ольга Зобачова, чемпіонкою Узбекистану і Середньої Азії з шахів[1]. В Алма-Аті почала займатися тенісом. Стала семиразовою чемпіонкою СРСР, п'ятиразовою чемпіонкою Європи, двічі чемпіонкою юнацького Уїмблдону (1970 і 1971 роки), переможецем відкритого чемпіонату США (1973), переможецем багатьох міжнародних тенісних турнірів у Швеції, Польщі, Франції.
У 1972 році вийшла заміж за донецького грека Лоллія Сироту і переїхала до Донецька[2]. В жовтні 1981 Крошина завоювала золоту медаль на чемпіонаті СРСР з тенісу, який проходив у Донецьку.
Після закінчення професійної кар'єри працювала тренером. Переїхала до Москви, потім до Києва. Закінчила факультет журналістики. У 1993 році видала перший в Україні підручник з тенісу «Мій теніс».
4 липня 2000 року покінчила життя самогубством, викинувшись з вікна своєї квартири на восьмому поверсі будинку на вулиці Антоновича в Києві[1]. Похована в Києві на Байковому кладовищі.
Вшанування пам'яті
У Києві, в тенісному клубі «Балуті груп», де працювала Марина, проводиться дитячий тенісний турнір пам'яті Марини Крошиної.