Крутчевський Сергій Семенович

Крутчевський Сергій Семенович
Народження	24 вересня 1884; Олександрія; Херсонська губернія
Смерть	28 травня 1944 (59 років); шпиталь Бусіко (фр. Hôpital Boucicaut), Париж
Поховання	цвинтар Баньо (фр. Cimetière parisien de Bagneux), Париж
Країна	Російська імперія
Рід військ	кавалерія
Освіта	Златопільська чоловіча гімназія; Єлисаветградське кавалерійське училище
Звання	Ротмістр
Формування	6-й гусарський Клястицький Генерала Кульнєва полк
Орден Святої Анни 4 ступеня з написом «За хоробрість»	Орден Святого Станіслава 3 ступеня з мечами та бантом

Сергі́й Семе́нович Крутче́вський (нар. 24 вересня 1884, Олександрія, Херсонська губернія — пом. 28 травня 1944, Париж) — військовик, ротмістр[1].

Життєпис

Родина

Народився 24 вересня 1884 року в сім'ї православного чиновника[2].

Освіта

Маючи свідоцтво про закінчення 2 класів Єлисаветградської чоловічої гімназії 1895 року вступає до чоловічої гімназії міста Златополя, в якій після закінчення навчання 1905 року складає іспит зрілості та отримує атестат за № 820[3].

1909 року закінчив Єлисаветградське кавалерійське училище, 6 серпня 1909 року отримав звання корнет з вислугою з 15 червня 1908 року і скерований у 6-й гусарський Клястицький Його Королівської Величності Великого Герцога Гессенського Ернста-Людвіга полк[4].

Військова діяльність

З 1909 року служить корнетом у 6-му гусарському Клястицькому Його Королівської Величності Великого Герцога Гессенського Ернста-Людвіга полку і 10 вересня 1912 року отримує звання поручик з вислугою з 15 червня 1912 року[5].

З вибухом Першої світової війни у званні поручик 6-го гусарського Клястицького Генерала Кульнєва полку неодноразово відзначається у битвах, за що отримує державні нагороди.

24 липня 1916 року як поручик 6-го гусарського Клястицького Генерала Кульнєва полку отримує звання штабс-ротмістр з вислугою з 19 липня 1915 року[6].

Станом на 7 грудня 1916 року зарахований по армійській кавалерії в резерв чинів при штабі Мінського військового округу[7].

Після Жовтневого перевороту 1917 року — в Добровольчій армії та у ЗСПР[8].

Останні роки життя

В еміграції у Франції. Помер у шпиталі Бусіко (фр. Hôpital Boucicaut) 28 травня 1944 року. Похований на цвинтарі Баньо (фр. Cimetière parisien de Bagneux) у Парижі[1].

Нагороди

Орден Святого Станіслава 3 ступеня з мечами та бантом (23 березня 1916 року затверджено нагородження командувачем 1-ї Армії за відзнаку в битвах з ворогом)[9];
Орден Святої Анни 4 ступеня з написом «За хоробрість» (7 грудня 1916 року затверджено нагородження головнокомандувачем Північно-Західного фронту)[7].

Зазначення

Джерела

Див. також

Златопільська чоловіча гімназія

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[INMEM-1] Незабытые могилы, Российское зарубежье некрологи 1917—1997 гг. 2001., Том 3., Буквы И — К С. 573 Архівовано 21 травня 2017 у Wayback Machine.(рос.)

[2] Державний архів Кіровоградської області. Загальний список осіб, які бажають скласти іспит зрілості у Златопільській чоловічій гімназії у 1905 році. Ф. 499 опис 1 справа 611 С. 153(рос. дореф.)

[3] Державний архів Кіровоградської області. Список учнів і сторонніх осіб, які витримали іспит зрілості в 1905 році. Ф. 499 опис 1 справа 582 С. 3(рос. дореф.)

[4] Высочайшие приказы о чинах военных. 1909 г., июль — декабрь. Санкт-Петербург. 1909. С. 138(рос. дореф.)

[5] Высочайшие приказы о чинах военных. 1912 г., июль — сентябрь. Санкт-Петербург. 1912. С. 436(рос. дореф.)

[6] Высочайшие приказы о чинах военных. 1916 г., 1 июля — 31 июля. Санкт-Петербург. 1916. С. 1025(рос. дореф.)

[Ord1916-7] Высочайшие приказы о чинах военных. 1916 г., 1 декабря — 31 декабря. Санкт-Петербург. 1916. С. 605(рос. дореф.)

[8] Волков, Сергей Владимирович База данных № 2: «Участники Белого движения в России». С. 982(рос. дореф.)

[9] Высочайшие приказы о чинах военных. 1916 г., 1 марта — 31 марта. Санкт-Петербург. 1916. С. 817(рос. дореф.)