Крістофер Болдвін
Крістофер Болдвін (англ. Christopher Baldwin, нар. 25 лютого 1973) — американський ілюстратор і автор декількох веб-коміксів,[3][4] найважливішими з яких є «Бруно», погляд на життя інтроспективної молодої жінки в реальному світі. До інших його робіт належать короткі серії коміксів, деякі з яких навмисне створені так, щоб спонукати до синдикації; це Shepard and May (публікувався упродовж 5 тижнів у 2000 році), Kim in Love (публікувався з 1 по 22 жовтня 2001), і Madge's Diary (публікувався з 5 листопада 2001 по 18 січня 2002). Комікс Little Dee про молоду дівчину, яку виростив ведмідь, випущений 7 червня 2004 року для синдикації і завершений у квітні 2010 року. Пізніше Болдвін опублікував науково-фантастичний веб-комікси Spacetrawler[4] і One Way. Крім коміксів, у 2003 році Болдвін також написав роман Loved into Submission: a Dark Existential Farce.
Крістофер Болдвін | |
---|---|
Народився |
25 лютого 1973[1][2] (48 років) Монтегю, Франклін, Массачусетс, США |
Країна | США |
Діяльність | художник коміксів |
Сайт | baldwinpage.com |
Біографія
Крістофер народився в Монтегю, штат Массачусетс, а дитинство провів у Ґрінфілді. За його власними словами, на 1991 рік він вже створив більше 30 коміксів. Закінчивши коледж на початку 1994 року, він працював на різних фрілансерських робо́тах і подорожував по Європі, де робив фотографії, на яких згодом базувалися сцени коміксу «Бруно». Він також подорожував по Америці, роблячи фотографії, жив у Портленді, штат Орегон, а пізніше в Олімпії, штат Вашингтон.
Вебкомікси
Бруно
Бруно — це веб-комікс, написаний і намальований Болдвіном з 1 січня 1996 року по 14 лютого 2007 року. Його сюжетні лінії обертаються навколо життя інтроспективної молодої жінки, дія відбувається в реальному світі. Її незвичайне ім'я походить від імені італійського філософа Джордано Бруно.
Little Dee
Little Dee — це веб-комікс Болдвіна, розпочатий 7 червня 2004 року. «Вашингтон пост» назвала його «чарівним»,[5] інші відгуки вживають епітети «справді невинний і смішний», «в жодному разі не неприємний»,[3] і «відповідний вікові».[6] У коміксі йдеться про маленьку дівчинку (Ді), яка губиться в лісі. Вона подружилася з трьома тваринами: ведмедем, стерв'ятником і собакою[3] Тварини розмовляють, Ді — ні.
Spacetrawler
Spacetrawler — це веб-комікс в жанрі космічної опери, який виходив з 1 січня 2010 року по 25 грудня 2013. У сюжеті задіяна група чоловіків і жінок з Землі, які були викрадені й обернені на рабів інопланетянином, в рамках плану покласти кінець поневоленню інших інопланетних видів.[7] Комікс почав оновлюватися знову у 2016 році.
One Way
One Way — науково-фантастичний комікс, розпочатий після завершення Spacetrawler, розповідає про команду астронавтів, яких людство відправило встановити контакт з інопланетною расою.[8]
Примітки
- SNAC — 2010.
- BD Gest'
- Harris, Patrick (13 листопада 2009). Webcomics Corner. the Raquette. Процитовано 16 серпня 2010. «one of the most genuinely innocent and funny strips»[недоступне посилання з квітня 2019]
- Harris, Patrick (16 квітня 2010). Webcomics Corner. the Racquette (New York: State University of New York at Potsdam). Архів оригіналу за 13 травня 2010. Процитовано 16 серпня 2010. «Spacetrawler has been underway since the beginning of the year»
- Extra, Extra: Vintage Strips Rise Again. Washington Post. 13 січня 2008. с. T.8. «One of the most charming online series is Chris Baldwin's Little Dee about a preverbal little girl»
- Feedback. Daily Press (Newport News, Virginia). 3 липня 2006. с. A.2. «may I suggest one I just ran across recently It's called Little Dee by Chris Baldwin and it's extremely age appropriate»
- Baldwin, Christopher (25 грудня 2013). Spacetrawler. Процитовано 16 липня 2014.
- Davis, Lauren (12 березня 2014). What if the Enterprise was crewed entirely by misanthropic jerks?. io9. Процитовано 17 червня 2014.
Посилання
- Офіційний вебсайт
- Вебкомікс Kim in Love
- Вебкомікс Madge's Diary
- Вебкомікс Shepard and May
- Вебкомікс Little Dee
- Вебкомікс Bruno
- Вебкомікс SpaceTrawler
- Вебкомікс One Way
- Відгуки на «Бруно» на Webcomics Book Club
- Відгук на «Бруно», Alan P. Scott