Кува

Кува (Kuwa, яп. 桑) – ескортний есмінець Імперського флоту Японії, який прийняв участь у Другій Світовій війні.

«Кува»
桑
Служба
Тип/клас	ескортний есмінець типу «Мацу»
Держава прапора	Японія
Належність
Корабельня	верф Fujinagata у Осаці
Закладено	20 грудня 1943
Спущено на воду	25 травня 1944
Введено в експлуатацію	15 липня 1944
На службі	1944
Загибель	3 грудня 1944 потоплений у затоці Ормок
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	1260
Довжина	100,0 м
Ширина	9,4 м
Осадка	3,3 м
Технічні дані
Рухова установка	2 парові турбіни, 2 парові котла
Потужність	19000 к.с. (14 МВт)
Швидкість	27,8 вузла
Дальність плавання	3 500 миль (6 500 км) на швидкості 18 вузлів
Екіпаж	211
Озброєння
Артилерія	3 (1х2 + 1х1) × 127-мм / 40 калібрів гармат Тип 89
Торпедно-мінне озброєння	4 (1х4) × 610-мм торпедних апаратів (4 торпеди) 36 глибинних бомб
Зенітне озброєння	25 (4х3 + 13х1) × 25-мм гармат

03.12.44

Район потоплення «Кува»

Корабель, який став п’ятим серед ескортних есмінців типу «Мацу», спорудили у 1944 році на верфі Fujinagata у Осаці.

Перші кілька місяців після завершення Кува займався тренуваннями у водах Японського архіпелагу, при цьому з 20 серпня 1944-го його включили до 43-ї дивізії ескадрених міноносців.

18 жовтня 1944-го японський флот отримав наказ вийти в море для протидії ворожій висадці на Філіппіни. Того ж дня Кува та ще один ескортний есмінець і легкий крейсер «Ісудзу» прибули до Саєкі (порт на північно-східному узбережжі Кюсю) щоб забезпечувати прохід кораблів адмірала Одзави через протоку Бунго (між Кюсю та Сікоку), на підступах до якої традиційно діяли ворожі підводні човни. Після виходу з’єднання в океан, Кува отримав завдання забезпечувати на переході охорону авіаносця «Дзуйкаку» та легкого авіаносця «Дзуйхо».

За планами японського командування з’єднання Одзави, яке мало 4 авіаносці, але лише сотню літаків, мало відволікти на себе увагу супротивника, щоб дозволити головним силам адмірала Куріти атакувати транспорти десанту. Цей план дійсно спрацював (в частині відволікання уваги) і 25 жовтня американське ударне авіаносне з’єднання зайнялось кораблями Одзави, потопивши всі його авіаносці в бою біля мису Енгано. Кува при цьому допомагав пошкодженому «Дзуйхо», а після його загибелі підібрав понад вісім сотень вцілілих. Таке перевантаження погрожувало проблемами з остійчивістю, проте 26 жовтня корабель дійшов до Окінави. 27 жовтня Кува супроводив до острова Амаміосіма (центральна частина архіпелагу Рюкю) пошкоджений ескортний есмінець «Макі», 28 – 29 жовтня разом з кількома іншими кораблями прослідував до Куре.

9 листопада 1944-го Кува та ще 4 ескортні есмінця, легкий крейсер та есмінець вирушили з Японії, маючи завдання супроводити до Маніли 2 лінкора-авіаносця. 12 листопада загін вийшов з Мако (база на Пескадорських островах у південній частині Тайванської протоки), а наступної доби на тлі чергового потужного авіаудару по Манілі командування вирішили перенаправити кораблі до островів Спратлі, де час від часу відстоювались японські кораблі. 14 листопада загін прибув сюди і того ж дня Кува, 2 інші ескортні есмінці та легкий крейсер «Ісудзу» попрямували до Маніли. Певний час вони вичікували слушної нагоди, а 18 листопада увійшли до Манільської бухти, вивантажили доправлені припаси та перед світанком 19 числа полишили Манілу, щоб не наражатись на можливі авіаудари.

Первісно загін Кува мав рухатись до Брунею в межах завдання із облаштування тут бази гідроавіації. Втім, всього за сотню кілометрів від виходу з Манільської бухти підводний човен торпедував та пошкодив «Ісудзу», який тепер у супроводі двох ескортних есмінців попрямував до Сінгапуру на ремонт. Що стосується Кува, то він відокремився та став діяти за іншим планом.

Через викликану військовими діями втрату документів, подальші дії Кува не повністю відомі. Втім, 28 листопада 1944-го корабель знову прибув до Манільської бухти і невдовзі був задіяний у транспортній операції TA, метою якої була доставка підкріплень до затоки Ормок на Лейте (саме на цьому острові висадили перший десант союзників на Філіппінах). 1 грудня 1944-го Кува вирушив з Маніли у складі третього ешелону конвою TA-7, разом зі ще одним ескортним есмінцем «Таке» супроводжуючи три швидкохідні транспорти. В ніч на 3 грудня загін почав розвантаження в пункті призначення, при цьому Кува патрулював у морі для прикриття висадки. Невдовзі після опівночі він був атакований трьома американськими есмінцями та вже за 12 хвилин після численних влучань втратив здатність вести бій. Загибель есмінця USS Cooper невдовзі примусила американців до відступу, проте Кува унаслідок отриманих пошкоджень затонув менше ніж за годину після початку бою і біля половини екіпажу загинуло разом з ним. 8 моряків з Кува підібрав на зворотному шляху один зі швидкохідних транспортів, частина виплила на берег, а деякі були підібрані американцями, які провадили порятунок вцілілих зі свого есмінця. Варто відзначити, що потоплення USS Cooper зазвичай відносять на рахунок «Таке», втім, американський корабель був уражений торпедою коли Кува ще продовжував вести бій, а водолазне обстеження показало, що один з торпедних апаратів Кува був розряджений. Таким чином, існує ймовірність, що торпеда з Кува уразила USS Cooper.[1]