Кудряшов Олег Сергійович

Кудряшов Олег Сергійович (* 6 травня 1936, Сталінград (нині - Волгоград, Росія)) — український флейтист, професор Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського, Заслужений артист УРСР, Народний артист України (2009), лауреат(ІІ премії) Паризької консерваторії (1959), лауреат (І премії) Всесвітнього фестивалю молоді і студентів (Хельсінки 1962), лауреат (ІІ премії) Всесоюзного конкурсу музикантів — виконавців на духових інструментах (1963).

Кудряшов Олег Сергійович
Основна інформація
Дата народження 6 травня 1936(1936-05-06)
Місце народження Сталінград, РСФРР, СРСР
Дата смерті 28 травня 2016(2016-05-28) (80 років)
Громадянство СРСР і Україна
Професії музикант
Освіта Московська державна консерваторія імені П. І. Чайковського
Нагороди

Життєвий шлях

У 1950−54 році навчався гри на флейті у Воронізькому музичному училищі. , 1954-56 Музично-педагогічному інституті ім. Гнєсіних, 1959 року закінчив Московську консерваторію ім. П. І. Чайковського по класу флейти (клас М.І.Платонова). У 1962 р. — аспірантуру. В 1958 році навчався у Паризькій консерваторії (кл. Г.Крюнеля),1961-1962 рр. - асистент професора Платонова. Від 1963 — соліст заслуженого симфонічного оркестру України, викладач Київської консерваторії ім. П. І. Чайковського (1965)

Творча праця

З іменем Олега Кудряшова пов'язано формування київської модерної флейтової школи. Він є яскравим представником Європейської виконавської музичної школи академічного напрямку. Саме йому пощастило студіювати модерний напрямок гри на духових інструментах під час навчання в Паризькій консерваторії. На концертній сцені він пропагував твори Пуленка, Хіндеміта, Боцца, Р. Штрауса та інших модерних композиторів, твори яких були в той час практично не доступні через тогочасну політичну ситуацію в СРСР. Водночас Олег Кудряшов є яскравим представником класичної камерно-інструментальної музики. У свій час він організував камерний оркестр. Пропагував музику українського бароко. Блискучий віртуоз, чуттєвий виконавець, соліст високої культури. Його виконавський напрямок характерний глибокою звуковою палітрою, віртуозною технікою, внутрішньою сконцентрованістю, ритмом, відчуттям фрази та динаміки. Концертні програми у виконанні Кудряшова повсякчас привертали увагу Київських слухачів, завжди виконувались у вищій мірі виразно, викінчено, артистично.

Народний артист СРСР, композитор А. Я. Штогаренко про Кудряшова: "Чудовий музикант-виконавець, тонкий інтерпретатор класичного і сучасного репертуару. Його концертні виступи мають значний успіх. Він грає не тільки в оркестрі, але і провадить велику концертну діяльність з Київським камерним оркестром, гастролює містами України, СРСР і за кордоном, пропагуючи твори класичної і радянської музики. В його рисах ми бачимо флейтиста високого класу, який вирізняється артистизмом і витонченим смаком".

Працював в Укрконцерті та філармонії, організував і керував інструментальним ансамблем “Гармонія” (1975-1985), відроджував і популяризував старовинну українську музику. Серед оригінальних програм музиканта-віртуоза – “Музика 8-річного В. А. Моцарта” (запис СД-диска). Кудряшов виконав майже всі концертні твори українських композиторів для флейти. Має 58 фондових записів на Укртелерадіо, серед яких – твори українських композиторів: Камерна симфонія №3 для флейти та струнних Є. Станковича, концерти В. Губаренка, О. Зноско-Боровського, Л. Дичко, К. Віленського, Г. Саська, В. Шумейка та ін. В Академії веде клас камерного ансамблю та флейти (з 1965 р), спеціальний клас флейти (з 1972 р. постійно); у Львівській консерваторії (з 2005), доцент (1989), професор (1996), народний артист України (2009). Виховав понад 150 музикантів, серед яких – лауреати численних конкурсів та фестивалів: В. Дмитрієв, І. Пилипчак, І. Горкун, Т. Гаврилюк, С. Єлізаров, З. Бекірова, А. Шапочкіна, Сінь Дінь-Дінь, Г. Кійденко, Д Калайда, І. Єрмак, А. Ганзенко.

За багаторічний період творчої і педагогічної праці Кудряшов виховав цілий ряд виконавців-флейтистів, лауреатів республіканських конкурсів, педагогів, які працювали в різноманітних оркестрах.

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.