Національна музична академія України імені Петра Чайковського
Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського — вищий державний музичний навчальний заклад IV рівня акредитації[1], займає провідне місце серед музичних вузів України та одне з провідних у світі. За методикою визначення рейтингів ЮНЕСКО «Топ — 200 Україна» у 2019 році академія посіла перше місце серед вищих мистецьких навчальних закладів України.
Національна музична академія України імені Петра Чайковського | |
---|---|
НМАУ | |
![]() | |
![]() | |
50°26′56″ пн. ш. 30°31′29″ сх. д. | |
Тип |
консерваторія музична академія будівля споруда і пам’ятка архітектуриd |
Країна |
![]() |
Розташування | Київ |
Назва на честь | Чайковський Петро Ілліч |
Засновано | 1863 |
Ректор |
Максим Тимошенко (з 2018-11-13) |
Випускники | Категорія:Випускники Київської консерваторії |
Адреса | Київ, вул. Архітектора Городецького, 1/3 |
Сайт | knmau.com.ua |
Нагороди |
![]() |
![]() | |
![]() |
Історичний нарис
1863—1913
27 жовтня 1863 року відкрите Київське відділення Імператорського Російського Музичного Товариства (ІРМТ). У січні 1868 на його основі відкрилося Київське музичне училище.
Перша задокументована спроба підвищення статусу музучилища до консерваторії була здійснена тодішнім керівником училища Людвігом Альбрехтом у 1876 році, проте зазнала невдачі, а сам ініціатор згодом був знятий з посади директора, і його змінив Володимир Пухальський.[2]
Друга задокументована спроба підвищення статусу була здійснена Антоном Рубінштейном 27 березня 1891 року[3], втім і ця спроба за свідченнями Йосипа Міклашевського не була успішною з економічних причин.[2][4]
Утретє така спроба була здійснена у 1908 році Олександром Глазуновим у листі-клопотанні до голови ІРМТ принцеси Олени Саксен-Альтенбурзької, а фінансове обгрунтування цієї пропозиції включало підвищення плати за навчання та продаж частини землі, що належала Київському відділенню ІРМТ[2]. У відповіді ІРМТ питання заснування консерваторії було, натомість, вирішено відкласти.[5]
У 1910 році клопотання щодо надання статусу консерваторії підтримав Сергій Рахманінов, написавши у листі Головній дирекції ІРМТ від 19 квітня 1910:
«Оскільки моя поїздка до Києва була пов'язана з клопотанням Київського училища про перейменування в консерваторію, то одразу ж додам, що я вважаю це клопотання цілком виправданим і сам охоче до нього приєднуюся... Постановка справи в училищі таку реформу виправдовує»[6]
Повідомлення принцеси О. Г. Саксен-Альтенбурзької про позитивне рішення щодо відкриття консерваторії датується 16 травня 1913 року[2][5], а урочиста церемонія відкриття консерваторії за участю принцеси Альтенбурзбкої та інших офіційних осіб відбулася 3 листопада 1913 і була приурочена до 50-річного ювілею Київського відділення ІРМТ.[2][7] Впродовж понад 105 років цей день відзначався, як день заснування Київської консерваторії.
1913—1991
Упродовж 1924-1928 навчальний заклад функціонував у статусі музичного технікуму з правом надання вищої музичної освіти за виконавськими спеціальностями. З 1928 по 1934 рр. технікум діяв у складі Музично-драматичного інституту імені М. В. Лисенка, а у 1934 році був відокремлений і реорганізований у Київську державну консерваторію.
У 1934–1935 навчальному році при консерваторії відкрили одну з перших у Радянському Союзі середню спеціальну музичну школу-десятирічку.
1938 року консерваторія була нагороджена орденом Леніна (у зв'язку з 25-річним ювілеєм).[8] 1940-го консерваторії присвоєно ім'я Петра Чайковського з нагоди 100-річного ювілею композитора.
У роки Німецько-радянської війни Київська консерваторія була частково евакуйована до Свердловська, а частково (з жовтня 1941) продовжувала діяти в окупованому Києві під назвою Музично-драматична консерваторія на умовах самооплатності у приміщенні школи № 57 на вул. Прорізній, одним із її очільників був Остап Лисенко.[9]
Після 1991
1995 року Указом Президента України консерваторія набула статусу Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського. В часи акцій протесту 2004 та 2013–2014[10] років, Київська консерваторія надавала приміщення протестувальникам для ночівлі і відпочинку.
У 2004 році студенти академії брали участь в подіях Помаранчевої революції[11], попри спротив керівництва академії, студентам вдалося добитися офіційного дозволу на розміщення 50 протестувальників в її приміщенні.[12]
Під час Євромайдану академія надавала приміщення для розміщення активістів від партії УДАР і від «Батьківщини».[13][14] В ході бою 18-20 лютого у приміщення консерваторії увійшли самооборонці сотника Парасюка, які тримали оборону Майдану від атак «Беркуту»[15][16], того ж дня у фоє Великого залу консерваторії було влаштовано лазарет для поранених протестувальників.[13]
2019 року НМАУ розпочала співробітництво з Університетом міста Хеншуй в Китаї, в рамках якої передбачене відкриття консерваторії у Хеншуї за участі НМАУ, співробітництво у підготовці музичних кадрів та матеріальна допомога.[17]
У червні 2019 року за підтримки Штаб-квартири Інституту Конфуція НМАУ та Центральною консерваторією музики (ЦКМ) був заснований Музичний центр Конфуція при НМАУ імені П.І. Чайковського.[18] Завдання Центру – створення та виконання оперного репертуару, освітня діяльність, тури та експозиції; він стане осередком досліджень китайської музики і культурного обміну серед країн «Один Пояс, Один Шлях» для Центрально-Східної Європи та всього світу.
18 травня 2020 наказом Міністерства культури та інформаційної політики України затверджений чинний Статут НМАУ, в якому стверджується:
Історія Київської консерваторії бере початок з відкриття 27 жовтня 1863 року Київського відділення Імператорського Російського Музичного Товариства. Саме на його основі, у 1868 році, було відкрито Київське музичне училище, яке, за пропозицією Головної дирекції Імператорського Російського Музичного Товариства від 16 травня 1912 року, перейменовано у Київську консерваторію (3 листопада 1913 року).[19]
Як вказано в повідомленні НМАУ про засідання її вченої ради, 25 травня 2020 члени ради «одноголосно схвалили сенсаційну інформацію щодо істинної дати заснування Консерваторії» — від дня заснування Київського відділення ІРМТ (27 жовтня 1863 року). У цьому повідомленні також зазначено, що у 2023 році академія буде святкувати 160 років з дня свого заснування.[20]
Будівля

Сучасний будинок НМАУ зведено в 1890-х (колишній готель «Континенталь», архітектори Едуард Брадтман та Георгій Шлейфер), під час Німецько-радянської війни зруйнований через вибухи й пожежі, влаштовані НКВС; 1955–1958 будинок перебудовано й добудовано концертний зал (архітектори Лев Каток та Я. Красний). Розташовується на вулиці архітектора Городецького 1/3, поруч із Майданом Незалежності.
Оперна студія
Ректори
- Володимир Пухальський (1913—1914)
- Рейнгольд Глієр (1914—1920)
- Фелікс Блуменфельд (1920—1922)
- Костянтин Михайлов (1922—1926)
- Абрам Луфер (1934—1948)
- Олександр Климов (1948—1954)
- Андрій Штогаренко (1954—1968)
- Іван Ляшенко (1968—1974)
- Микола Кондратюк (1974—1983)
- Олег Тимошенко (1983—2004)
- Володимир Рожок (2004—2018)
- Максим Тимошенко з 2018[21].
Почесні професори академії
Видатні викладачі та випускники
За роки існування консерваторії в ній працювали: М.Леонтович, К.Стеценко, В.Буймістер, Я.Степовий, В.Косенко, Б.Яворський, Г.Бекмішев, К.Михайлов, А.Пазовський, С.Козолупов, Ф.Цвєтков, І.Паторжинський, М.Литвиненко-Вольгемут, З.Гайдай, Є.Чавдар, О.Гродзинський, Д.Євтушенко, А.Штогаренко, К.Данькевич, Л.Ревуцький, Б.Лятошинський, Г.Таринов, В.Тольба, О.Климов.
Серед випускників консерваторії – М.Вериківський, Г.Верьовка, З.Гайдай, Д.Гнатюк, П.Кармалюк, П.Козицький, Б.Лятошинський, Г.Майборода, П.Майборода, Є.Мірошниченко, Д.Петриненко, М.Рахлін, Л.Ревуцький, Л.Руденко, В.Тольба, Є.Червонюк, В. Буймістер та ін.
Примітки
- Офіційний сайт НМАУ
- Київське музичне училище. Нарис діяльності 1868-1924 роки by Київська муніципальна академія музики ім. Р. М. Глієра - issuu. issuu.com. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 30 травня 2020.
- Задокументовано у протоколі засідання
- Очерк деятельности Киевского отделения Русского музыкального общества (1863—1913). — Киев, 1913. — c.66-68
- Отчеты Киевского Отделения Музыкального Общества и Музыкального училища. — К. : 1868—1916 гг. Императорского Русского учрежденного при нем. Типография С. Кулъженко, 1868—1916 р. — с.7
- Лист цитується у виданні: Сатина С., Записка о Рахманинове. В сб.: "Воспоминания о Рахманинове" (изд. 5-е), т. I, 1988, с. 42.
- Отчеты Киевского Отделения Музыкального Общества и Музыкального училища. — К. : 1868—1916 гг. Императорского Русского учрежденного при нем. Типография С. Кулъженко, 1868—1916 р. — с.3
- Награждение Консерватории орденом Ленина. maps.interesniy.kiev.ua. Захоплюючий Київ. Архів оригіналу за 30 травня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
- Копиця М. Д. З історії Київської консерваторії — НМАУ ім. П. І. Чайковського // До 100-річчя Київ. консерваторії — НМАУ ім. П. І. Чайковського — с.41-50
- подяка депутата Романа Чернеги[недоступне посилання з липня 2019]
- Студенти Національної музичної академії оголосили страйк. "Україна молода".
- Ректор Національної музичної академії - „перефарбований лис”?.
- Музакадемія готує вечір-реквієм пам'яті загиблих на Майдані - ректор Володимир Рожок. Архів оригіналу за 28 травня 2014. Процитовано 21 травня 2014.
- Подяка ректору НМАУ.
- Сотник, який переломив хід історії: Треба було дотискати. Українська правда.
- Сотник Парасюк розповів, як "Беркут" атакував консерваторію "коктейлями Молотова".
- Китайская компания подарила академии им.Чайковского 300 кларнетов - INVIDEOTOUR. invideotour.com. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 5 грудня 2019.
- https://knmau.com.ua/muzichnij-tsentr-konfutsiya/
- Статут Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, погоджений Конференцією трудового колективу протокол № 2 від 14 квітня 2020 р. і затверджений наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 18 травня 2020 р. № 1779, сторінка 2, п. 1.2, абзац 5.
- Засідання Вченої ради НМАУ ім. П. І. Чайковського. knmau.com.ua. НМАУ ім. П.І. Чайковського. Архів оригіналу за 30 травня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
- Представлення новообраного ректора НМАУ ім. П.І. Чайковського. Національна музична академія України імені П.І. Чайковського. Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 7 грудня 2018.
Джерела та література
- Академія музичної еліти: Історія та сучасність — до 90-річчя Національної музичної України ім. П. І. Чайковського / В. І. Рожок (голова ред. кол.), А. П. Лащенко (авт.-упоряд.). — Київ: Музична Україна, 2004. — 512 с.
- Бондарчук П. М. Національна музична академія України імені П. Чайковського // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 268. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.
- Історія кафедри духових і ударних інструментів Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського у фотографіях / В. Т. Посвалюк, К. В. Посвалюк. — К. : НМАУ ім. П. І. Чайковського, 2010. — 221 с. : іл., портр. ; 24 см. — Частина тексту парал. рос., англ. — Бібліогр.: с. 220—221 (29 назв) та в підрядк. прим. — 300 пр. — ISBN 978-966-7357-55-9
- Національній музичній академії України ім. П. І. Чайковського 100 років / авт.-упоряд. В. Рожок. — К.: Муз. Україна, 2013. — 512с
- Хурсина Ж. И. Выдающиеся педагоги-пианисты Киевской консерватории (1917—1938). — К.: Муз. Україна, 1990. — 133 с.: ил. — Библиогр.: с. 124—132 (216 назв.).
Література
- Київське музичне училище. Нарис діяльності 1868-1924 роки by Київська муніципальна академія музики ім. Р. М. Глієра - issuu. issuu.com. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 30 травня 2020.
- Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр: [монографія]: Ч.ІІ. — Івано-Франківськ, «Плай» 2012. — С.194
Посилання
- Національна музична академія України ім. П.І. Чайковського // Українська музична енциклопедія. Т. 4: [Н – О] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2016. — С. 56-66.