Кузьменко Віктор Якович

Народився 5 листопада 1919 року в місті Кропивницький у сім'ї робітника.

Після закінчення середньої школи і вступив на філологічний факультет Київського державного університету (відділення української мови і літератури). Три курси якого закінчив в 1941 році. З часу навчання дружив зі своїм однокурсником Арсеном Каспруком.

Студентські роки Віктора Кузьменка припали на Другу світову війну. Разом зі студентами будував оборонні споруди на підступах до Києва.

Згодом його було призвано до армії. Воював мінометником у складі 98-й Особливій стрілецькій бригаді 5-гвардійської механізованої бригади 2-го корпусу.

У січні 1943 року потрапив в полон. Після втечі з табору на початку 1945 року командував відділенням в радянсько-чеському партизанському загоні (північно-східна Чехія). Брав участь у звільненні міста Готіце під час Празького повстання в травні 1945 року. Був нагороджений бойовими медалями. Враження війни назавжди залишили свій слід в душі поета.

Після війни Віктор Кузьменко вчителював у школах Високопілля на Херсонщині. У літературу Віктор Кузьменко прийшов у п'ятдесяті роки і заявив про себе як проникливий лірик, майстер поетичного слова. Першу збірку, яка мала назву «Степові самоцвіти» (1958), поет присвятив своїм краянам хліборобам.

Віктору Яковичу довелося бути і вчителем, і журналістом, і партійним працівником, але завжди він залишався поетом, чию душу бентежили чарівна краса степового краю, спогади про дні воєнного лихоліття, враження від подорожей по рідній країні: Рідні далі, туманні світанки, Тихий сум ваш, непишну красу Я у серці своїм до останку, До кінця своїх днів донесу.

Один з авторів тому «Херсонська область» («Історія міст і сіл УРСР»).

Серед степу, де вітрам привілля, Де під небом жайворон кує, Міражем встає Високопілля — Робітниче селище моє…

Ці рядки із вірша поетичної збірки «Іду землею» Віктора Кузьменка пам'ятають високопільці і понині. Йому 5 листопада виповнилося б 90 літ від дня народження. А пішов наш земляк у небуття наприкінці 1996-го, на 78 році після тяжкої тривалої хвороби.

Віктор Якович прожив нелегке, але цікаве і насичене життя. Народився у далекому 1919 році в місті Кропивницький. Він пізнав голодомори 1922 й 33 років, фашистський полон під час Великої Вітчизняної війни, брав участь у партизанській боротьбі на території Чехословаччини. Про радянських воїнів він пише так: «Там, де йшов солдат, Там, де впав солдат, — Там цвіте в маю Яблуневий сад».

Або: «Вічним вогнем палає Безстрашне серце бійця — Те, що за волю краю Билося до кінця…»

Після війни В.Кузьменко вчителював у нашому районі. Він навчав дітей в селах Архангельське, Орлове, Високопілля. Довелося попрацювати й інспектором районного відділу освіти. Але з-поміж усього він особливо захоплювався поезією. Перша ластівка— книга лірики «Степові самоцвіти» — з'явилася у видавництві «Радянський письменник» в 1958 році. По тому одна за одною виходять його поетичні збірки «Земля», «Журавлині ключі», «Серцем з тобою», «Вахта» та ін. Особливо пам'ятною для нас є п'ята збірка «Іду землею», яка вийшла в 1974 році у видавництві «Таврія». Уній з особливою любов'ю пише він про чарівну красу степового краю, його людей, згадує і воєнне лихоліття. До сліз пробирає його інтимна лірика.

Іду землею. Іду. Під ноги топчу біду, І лихом об землю б'ю, Бо рідну її — люблю!

Тут, у збірці, читаємо вірші «Високопілля», «Сійтеся, зерна!», «Перше кохання», «Там, де йшов солдат…», «Вічний вогонь», «Вдовине село», «Березень. Душу радує…», «Гублять листя тонкі акації», «В рідний край повернулись шпаки гомінкі…» — усього понад 100 віршів.

Незважаючи на хвороби, що обсіли поета, мов бджоли квітку, він пише й пише. І в останній рік його життя у видавництві «Просвіта» (Херсон, 1996 рік) виходить збірка В. Кузьменка під назвою «Затужив я за тобою» (лірики). Вона складається із двох розділів «У розмові з собою» та «Що на серце лягло».

Затужив я за тобою, затужив я В ці духмяні теплі ночі переджнив'я, Затужив я за тобою, запечалив — Самотою в дальнє плавання відчалив…

А нам, журналістам, особливо мені, Віктор Якович є взірцем у житті. Він дав мені путівку в журналістику. Завдячуючи йому, я вступив до Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка і успішно закінчив факультет журналістики.

Не всі знають. Я хочу ще раз нагадати читачам «Високого поля», що В. Я. Кузьменко був редактором нашої газети, котра виходила на початку 60-х років під назвою «Ленінський шлях».

Наш земляк своє життя прожив недаремно. Свій талант, знання і вміння віддав сповна. Він став відомим поетом, був членом Спілки письменників України, журналістом, учителем і доброю людиною.

Пам'ять про В. Я. Кузьменка— вічна. Хай над його могилою грає яскравим промінням ласкаве сонце, співає птаство. І насамкінець хочеться свою розповідь завершити рядками вірша «Іду землею».

Щоб мислі й діда- в одно, Бо вічність мені дано, Бо я землею іду І тільки мертвий впаду…

Володимир КУЛИК, колишній редактор районної газети «Жовтневі зорі», член Національної спілки журналістів

• Степові самоцвіти: поезії. — К. : Рад. письменник, 1958.76с. : ілюстр.
• Земля обітована"(1960),
• Вічний вогонь: поезії. Сімф. : Таврія, 1964. — 60 с. : ілюстр.
• «Журавлині ключі»(1969),
• «Іду землею»(1974",
• Серцем з тобою: вибр. поезії. — Сімф. : Таврія, 1979. — 160 с.
• Вахта: вірші / худож. Ю. Діденко. — Сімф. : Таврія, 1985. — 63 с.: ілюстр.
• Затужив я за тобою: лірика. — Херсон: Просвіта, 1996. 38 с.: ілюстр.
• [Вірші] // Вежі та вітрила / ред.: В. Г. Піддубняк [та ін.]; упоряд. Т. М. Щерба. Херсон: Наддніпряночка, 2007. С.

• Щерба, Т. М. Віктор Кузьменко: літ. портр. / Таїсія Щерба; ред. М. І. Братан .К. Херсон: Просвіта, 2005. 43 c.
• Щерба, Т. М. Духовні материки вітролюба // Цілющі острови духовності: література Таврійського краю: навч.метод. посіб. для вчителів / іл. Л. Васильєва. — Херсон: Айлант, 2001. — С.77-84.
• Кузьменко Віктор Якович // Українська літературна енциклопедія: в 5 т. Т. 3. — К., 1995. С. 88.
• Каляка, М. Кузьменко Віктор Якович // Літературна лоція Херсонщини (XII початок XXI ст.): довід. /
• М. Каляка; ред. Віктор Кошовий. — Херсон: Просвіта, 2009. С.
• Віктор Кузьменко // Письменники Радянської України. 1917—1987: бібібліогр. довід. / авт.упоряд. В. К. Коваль, В. П. Павловська. — К. : Рад. письменник, 1988. -С.322.
• Кузьменко Віктор Якович // Знаменні і пам'ятні дати Херсонщини на 2009 рік: бібліогр. покажч. / ХОУНБ ім. Олеся Гончара; уклад. Г. П. Мокрицька; ред. Л. І. Зелена. Херсон, 2008.
• Співець степових самоцвітів: бібліогр. посіб. : до 80річчя від дня народження Віктора Кузьменка / Упр. культ. Херсон. обл. держ. адмін., Обл. бібліотека для юнацтва ім. Б. А. Лавреньова; Обл. орг. Спілки письм. України. — Херсон, 1999. 6 с. — (Літературне краєзнавство).

• Кузьменко Віктор Якович. — Краєзнавство Таврії
• Вшановуємо память поета — земляка Віктору Яковичу Кузьменку — 90 років
• Кузьменко Віктор Якович (1919—1997) поет, журналіст