Кузін Ігор Михайлович
І́гор Миха́йлович Ку́зін (12 липня 1970, Мала Уса, Єловський район, Пермський край, РРФСР — 28 серпня 2014, Комісарівка, Перевальський район, Луганська область, Україна) — матрос Збройних сил України, учасник війни на сході України, водій (1-ша рота, 42-й окремий мотопіхотний батальйон «Рух Опору»).
| Кузін Ігор Михайлович | ||
|---|---|---|
 Матрос | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
12 липня 1970 Мала Уса, Єловський район, Пермський край, РРФСР | |
| Смерть |
28 серпня 2014 (44 роки) Комісарівка, Перевальський район, Луганська область, Україна | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Формування |
 | |
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
.svg.png.webp){kind=small}
Короткий життєпис
Одружився, проживав у селі Великосербулівка.
На фронт пішов добровольцем.
Загинув в боях за Дебальцеве — поблизу смт Комісарівка колона військової техніки потрапила під обстріл терористів, співслужбовці Ігоря бачили, як він загинув у бою — в нього влучила міна, потім загорівся боєкомплект.
Наступного дня з місця бою забрали останки трьох загиблих, одне з них невпізнане; експертиза ДНК визначила, що це не тіло Ігоря Кузіна. Офіційно вважається зниклим безвісти, дружина звернулася до суду, визнаний загиблим у судовому порядку.
По смерті залишились дружина та донька.
Нагороди та вшанування
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- 3 лютого 2017 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
- 28 серпня 2015 року в селі Великосербулівка Єланецького району відкрито пам'ятний знак.
Примітки
- Указ Президента України від 3 лютого 2017 року № 23/2017 «Про відзначення державними нагородами України»