Куйбишевський район (Крим)

Куйбишевський район (рос. Куйбышевский район, крим. Kuybışev rayonı, Куйбышев районы) — територіально-адміністративна одиниця Кримської АРСР і Кримської області УРСР, що існувала в 1930—1962 роках на території Криму від початку Внутрішнього до яйл Головного пасма Кримських гір.

Район був утворений в 1930 році[1] під назвою Фотисальського[2], а в 1933 році перейменований в Куйбишевський[1]. За іншими даними Куйбишевський район утворений в 1935 році[3]. Район виділявся з Бахчисарайського національного і також був татарським національним[3], при переважній більшості кримських татар.

На 1 січня 1941 року в район входили села[4]:

Після Відвоювання Криму Радянським Союзом корінне населення було депортовано згідно з Постановою ГКО № 5859 від 11 травня 1944 року[5] 18 травня 1944 року всі кримські татари району були депортовані в Середню Азію, а в спорожнілі села завезли переселенців з України[6].

Указами Президії Верховної Ради РРФСР від 21 серпня 1944[7] і від 18 травня 1948[8] всі села району (крім Богатиря) були перейменовані. Тоді ж, в указі 1948 року, були «легалізовані» 2 нових села в районі — Дорожнє та Лугове, втім, незабаром ліквідовані[9]. Незабаром, як спорожнілі, були ліквідовані старовинні села: спочатку Ходжа-Сала, пізніше Істоки і Бистра[9].

Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про укрупнення сільських районів Кримської області», від 30 грудня 1962 Куйбишевський район був скасований, всі села приєднали до Бахчисарайського району[10].