Кримськотатарська мова

Кримськотата́рська мо́ва (крим. Qırımtatar tili або кримська мова[2][3][4] (крим. Qırım tili) — тюркська мова, рідна мова кримських татар. Належить до кипчацько-половецької групи гіпотетичної алтайської мовної сім'ї. Аглютинативна мова з елементами аналітизму. Поширена переважно в Криму та в районах компактного проживання кримських татар — Туреччині, Узбекистані та континентальній Україні. На письмі паралельно використовують латинку та кирилицю, до 1920-х років використовували арабське письмо. Мова сформувалася у XIV—XVII на основі кипчацьких мов у Криму. Була однією з офіційних мов Кримського ханства. За радянської доби втратила багатьох носіїв внаслідок депортації та русифікації кримських татар.

Кримськотатарська мова
Qırımtatar tili, Qırım tili
Розповсюдження кримськотатарської мови
Поширена в  Україна,  Румунія,  Узбекистан
Регіон Східна Європа
Носії 475 540[1]
Писемність кирилиця і латинське письмо
Класифікація

Алтайські мови(суперечливо)

Тюркські мови
Кипчацькі мови
Половецько-кипчацькі
Офіційний статус
Офіційна АР Крим (Україна)
Коди мови
ISO 639-1  —
ISO 639-2 crh
ISO 639-3 crh
SIL crh

Багаторічна заборона на вивчення кримськотатарської мови призвела до того, що на даний момент ЮНЕСКО зарахувало її до числа мов, що вимирають (seriously endangered // sérieusement en danger)[5].

Назви
  • Кримськотатарська мова (Qırımtatar tili, Къырымтатар тили) — сучасна наукова та кримськотатарська назва.
  • Кримська мова (Qırım tili, Къырым тили) — кримськотатарська історична[6] та сучасна назва.
  • Татарська мова — архаїчна українська назва та просторічна сучасна назва.

Класифікація
Кипчацькі мови:
   Кипчацько-булгарські мови
   Ногайські та киргизькі мови
   Кипчацько-половецькі мови
Кипчацько-половецькі мови:
   Кумицька мова
   Караїмська мова
   Карачаєво-балкарська мова
   Кримськотатарська мова
   Урумська мова
  1. Алтайські мови
    1. Тюркські мови
      1. Власне тюркські мови
        1. Огузькі мови (Південнозахідні тюркські мови)
          1. Турецькі мови
            1. узбережний діалект кримськотатарської
        2. Кипчацькі мови (Північнозахідні тюркські мови)
          1. Кипчацько-ногайські мови (Ногайсько-кипчацькі; Ногайські мови)
            1. степовий діалект кримськотатарської
          2. Кипчацько-половецькі мови (Половецько-кипчацькі; Половецькі мови)
            1. Вірмено-кипчацька мова †
            2. Караїмська мова
            3. Карачаєво-балкарська мова
            4. Кримськотатарська мова (літературна; середній діалект кримськотатарської)
            5. Кримчацька мова
            6. Кумицька мова
            7. Мамлюцько-кипчацька мова †
            8. Половецька мова †
            9. Урумська мова

Діалекти

Діалекти кримської мови:

Історія

Розрізняють три історичні етапи розвитку кримськотатарської мови[7]:

  • період давньої мови (eski qırımtatar tili) XIII—XV ст.
  • період середньої мови (orta qırımtatar tili) XV — пер. чверть XX ст.
  • період нової мови (yañı qırımtatar tili) з пер. чверті XX ст. і донині.

Три кримськотатарські діалекти сформувалися в основному в період Середньовіччя на основі кипчацьких і огузьких говірок тюркомовного населення Криму. Сильні відмінності між діалектами пояснюються тим, що процес етногенезу кримських татар — дуже складний, і в ньому брали участь як тюркські, так і нетюркські народи. Водночас офіційними письмовими мовами Кримського ханства були чагатайська і османська турецька мови. До XIX століття літературною мовою кримських татар був тюркі́ Криму (кримський тюркі).

Найдавніші пам'ятки кримськотатарської мови належать до XVII ст. («про похід Іслям Ґерая на Польщу» Джан-Мухаммеда, 1648—1649 рр.)[8] і XVIII ст. («Ассеб-ус-сейяр» (Сім планет) Сеїда Мухаммеда Різи[9]. «Ель-мугіт-уль-бурхані» (Океан доказів))[10] і видають на собі впливи османської літературної мови тих часів.

У пізніші часи письмово-літературна мова кримських татар не була однорідною. Мова частини літератури (преси, публіцистики, навчальної літератури) й надалі лишалася під впливом турецької (пор. мова газети «Терджиман», яку видавав пантюркізт Ісмаїл Гаспринський). Інша частина була одноріднішою, але й вона підпадала під зовнішній вплив (пор. мова газети «Ватан хадімі» (Слуга Батьківщини), яку видавала група Абдурешида Медієва, опозиційна щодо діяльності Гаспринського). При цьому мова Гаспринського, на відміну від сучасної, базувалася на південнобережному, огузькому діалекті.

Неоднорідність кримської літературної мови збереглася аж до 1920-х. 1928 року в Криму пройшла лінгвістична конференція, яка ухвалила рішення про створення нової літературної мови на основі середнього діалекту (бо саме цей діалект має найбільше носіїв і є однаково зрозумілим для носіїв двох інших). Саме цю, другу літературну мову, кодифікація якої почалася в 1920-ті роки, використовують загалом і досі.

Поширення
Частка населення, що назвало рідною мовою кримськотатарську за переписом 2001 р.
Частка населення у сільрадах і містах Криму, що вказало кримськотатарську мову рідною за переписом 2001 р.

Кількість носіїв

Загальна чисельність людей, що розмовляють кримськотатарською мовою, на теренах колишнього СРСР становить приблизно 350 тис. осіб, з яких майже 250 тис. — в Криму. Надійні дані про чисельність носіїв мови в Туреччині відсутні через офіційну політику турецького уряду, що не визнає мов національних меншин. За різними оцінками, кількість кримських татар, що живуть у Туреччині, і їхніх нащадків складає від 50—150 тис. до 4—6 млн. Більш реалістичними є цифри між 150 тис. до 1 млн.[11]

Серед мов України кримськотатарська посідає четверте місце за чисельністю носіїв після української, російської та румунської. Найвищий відсоток носіїв мови у сільських районах Криму — Білогірському (28,9 %), Кіровському (24,0 %), Совєтському (21,2 %), Джанкойському (20,4 %), Бахчисарайському (20,1 %). Окрім Криму мова поширена на півдні Херсонської області.

Статус

Згідно з Конституцією АР Крим, кримськотатарській мові (як і російській) забезпечено захист. Де-факто мова має офіційний статус на території Криму. Кожен громадян має право у відповідь на свій запит отримати урядові документи кримською мовою (паспорт, свідоцтво про народження тощо). Мову використовують на офіційних табличках (при чому спорадично використовують або кириличну, або латинську графіку). До депортації 1944 року кримськотатарська мала офіційний статус у Кримській АРСР.

В Україні кримськотатарська є однією з мов середньої освіти. Станом на 2011 рік, в Криму діяло 15 шкіл і 1 дошкільний навчальний заклад із кримськотатарською мовою[12][13].

Лексика

Лексика кримськотатарської мови, у своїй основі кипчацька, містить значну кількість елементів південно-західних мов, завдяки чому в мові виникло чимало синонімів. Окрім того потужними були впливи булгаро-хозарських та давньоогузьких говорів, а пізніше — турецької та ногайської мов.

Крім того кримськотатарські говори зазнали впливу багатьох місцевих нетюркських мов: готської, грецької, аланської, єврейської, італійської, вірменської, монгольської, калмицької, давньоукраїнської, а згодом української, російської, румунської, грузинської, черкеської та циганської. Під впливом місцевої грецької мови в Криму сформувалася особлива урумська мова (мова тюркомовних греків урумів, яких 1778 року було депортовано до Надазов'я і які живуть там дотепер у 30 заснованих ними селах та в місті Маріуполі).

Кількість арабських і перських запозичень, що потрапили до мови ще в епоху Золотої Орди, було суттєво скорочено в радянський період. На їх місце влилися слова західноєвропейського та російського походження (переважно технічні терміни).

Засоби масової інформації

ЗМІ кримськотатарською мовою:

Література
Ісмаїл Гаспринський — кримськотатарський письменник і просвітитель.

Одним із перших літературних творів Криму була поема «Юсуф і Зулейха» Махмуда Киримли, написана в XIII ст. Середньовічна кримськотатарська література була представлена передовсім поезією. Це був період палацової літератури, тобто її авторами були хани та аристократи.

Ключовою постаттю кінця ХІХ — початку ХХ ст. був Ісмаїл Гаспринський, який працював над формуванням нової літературної мови і заклав основи оповідання та роману в кримськотатарській літературі. У ХХ столітті Ешреф Шем'ї-заде докладав зусиль до створення новітньої кримськотатарської поезії.

На розвиток кримськотатарської літератури радянського післявоєнного періоду сильно вплинув факт депортації кримських татар в Узбекистан. Таким чином було перервано літературну традицію. Сам факт існування кримськотатарської літератури і найважливіших її авторів замовчувався до 1970-х років. У 1970—1980-х роках зазнала розвитку проза.

Для сучасної кримськотатарської прози характерна традиційність культури ісламу (суфізм, етика Корану). Вплив європейського постмодернізму та авангарду обмежений.

Фонетика

Голосні

Система голосних у кримській мові є близькою до деяких інших тюркських мов. Оскільки високі голосні є короткими і зниженими, /i/ та /ɯ/ є близькими до [ɪ], навіть попри те, що вони є фонетично різними.[14]

ПередніЗадні
НООНОО
+високі iyɯu
-високі eøɑo

НО — неогублені, О — огублені.

Приголосні
Губні Зубні/ясенні Заясенні Задньоязикові Увулярні
Носові m n ŋ
Проривні pb td t͡ʃd͡ʒ kɡ q
Фрикативні fv sz ʃ xɣ
Дрижачі r
Апроксиманти l j

Окрім цих фонем у кримській мові трапляються також маргінальні фонеми (наприклад, пом'якшені), особливо у запозичених словах.[14]

Закон сингармонізму

Важливою особливістю кримськотатарської фонетики є закон сингармонізму.

  1. Якщо останній склад кореня слова містить м'яку голосну літеру (e, ö, i, ü), то і всі наступні додані афікси міститимуть м'які голосні літери. А якщо голосна в останньому складі кореня буде твердою (a/â, o, u, ı), то, відповідно, додані афікси міститимуть тверді голосні літери. Наприклад: pencere (вікно) — pencereler (вікна), bostan (город) — bostanlar (городи).
  2. Якщо в останньому складі слова є негубний голосний (a, e, ı, i), то і у всіх доданих афіксах будуть негубні голосні. Втім якщо слово односкладове і містить губну голосну (o, u, ü, ö), то доданий афікс теж матиме губну голосну, але тільки перший, а решта будуть негубними. Наприклад: tuz (сіль) — tuzlu (солоний); sürmek (вислати, надіслати) — sürgün (посильний) — sürgünlik (виселення, депортація).
  3. Якщо остання буква слова глухий приголосний (p, k, t, ş тощо), то доданий афікс буде починатися глухим приголосним (якщо цей афікс має варіант із глухим приголосним); а якщо остання літера — дзвінка (b, g, d тощо) чи сонорна (l, m, n, ñ, r тощо), то афікс починатиметься дзвінкою приголосною. Наприклад: ev (дім) — evde (вдома); sınıf (клас) — sınıfta (у класі); seyaat (подорож) — seyaatçı (мандрівник); bal (мед) — balcı (пасічник).

Граматика і синтаксис

У кримській мові виділяють 11 частин мов. Іменники, дієслова, займенники, дієприкметники і деякі вказівні слова змінюються за деякими категоріями.

Кримськотатарська мова є аглютинативною. Основний спосіб афіксації — суфіксація. Наприклад, слово evlerimizdendirlermi (чи з наших будинків) містить 7 морфем: ev-ler-imiz-den-dir-ler-mi. При цьому коренем є морфема ev — дім, а решта є афіксами: -ler- — афікс множини, -imiz- вказує на приналежність займеннику biz — ми, -den- — показник вихідного відмінка, -dir- — є аналогом дієслова-зв'язки «є», -ler- — показник множиничи афікса -dir-, афікс -mi- є аналогом української частики «чи». В кримськотатарській мові дуже багато різних афіксів, якими виражають приналежність одного іменника іншому (ізафет), словам надають різні відтінки тощо. Паралельні форми афіксів зумовлені законом сингармонізму.

Іменник

Кримськотатарська мова не має категорії роду як серед іменників, так і серед займенників (українським займенникам він, вона, воно відповідає один займенник — o). Іменники мають граматичні категорії числа, відмінка, приналежності та предикативності. Розрізняють шість відмінків: називний, родовий, давально-напрямковий, знахідний, місцевий і вихідний відмінки. По-іншому відміняються іменники у формі ізафета.

Множину виражає афікс -lar/-ler: ev — evler (будинки), duyğu — duyğular (почуття). Іменні основи без -lar позначають окремий предмет і весь його клас, а також парні органи: ayvan (тварина, тварини загалом), köz (око, очі). При незліченних предметах -lar означає їх надмірність: qarlar (сніги), yağmurlar (дощі). При іменах людей -lar означає їх оточення: Asanlar (Асан і його оточення), Ilyasalar (Ільяс і його оточення).

Категорія відмінків охоплює шість форм. Відмінювання відбувається додаванням афіксів.

Відмінювання іменника
 
Закінчення Приклади
Називний — taş (камінь), töpe (вершина)
Родовий -nıñ / -niñ taşnıñ, töpeniñ
Давально-напрямковий -qa / -ke, -ğa / -ge taşqa, töpege
Знахідний -nı / -ni taşnı, töpeni
Місцевий -da / -de, -ta / -te taşta, töpede
Висхідний -dan / -den, -tan / -ten taştan, töpeden

За цією ж схемою відмінюються форми множини та інфінітив дієслова. Щоправда інфінітив має спрощення у давально-напрямковому відмінку: -mağa і -mege (замість -maqqa і -mekke). Наприклад: almaq (брати) — almağa (щоби взяти).

Приналежність
Однина Множина
Основа закінчується на голосний
1-ша особа -m odam
(моя кімната)		 -mız / -miz odamız
(наша кімната)
2-га особа -ñ odañ
(твоя кімната)		 -ñız / -ñiz odañız
(ваша кімната)
3-тя особа -sı / -si odası
(його/її кімната)		 -sı / -si /
-ları / -leri		 odası / odaları
(їхня кімната)
Основа закінчується на приголосний
1-ша особа -ım / im aşım
(мій обід)		 -ımız / -imiz aşımız
(наш обід)
2-га особа -ıñ aşıñ
(твій обід)		 -ıñız / -iñiz aşıñız
(ваш обід)
3-тя особа -ı / -i aşı
(його/її обід)		 -ı / -i /
-ları / -leri		 aşı / aşları
(їхній обід)

Числівник

Основні кількісні числівники: 1 — bir, 2 — eki, 3 — üç, 4 — dört, 5 — beş, 6 — altı, 7 — yedi, 8 — sekiz, 9 — doquz, 10 — on, 20 — yigirmi, 30 — otuz, 40 — qırq, 50 — elli, 60 — altmış, 70 — yetmiş, 80 — seksen, 90 — doqsan, 100 — yüz, 1000 — biñ.

Числівники, некратні до 10, утворюються додаванням основних слів числівників: 41 — qırq bir, 52 — elli eki, 94 — doqsan dört, 178 — yüz yetmiş sekiz, 606 — altı yüz altı, 717 — yedi yüz on yedi, 1 989 — biñ doquz yüz seksen doquz, 8 001 — sekiz biñ bir, 30 022 — otuz biñ yigirmi eki, 200 104 — eki yüz biñ yüz dört, 3 030 003 — üç million otuz biñ üç, 9 600 040 055 — doquz milliard altı yüz million qırq biñ elli beş.

Порядкові числівники утворюються додаванням афіксів -ncı, -nci, -ıncı, -inci, -uncı, -ünci, відповідно до законів сингармонізму: 1-й — birinci, 4-й — dördünci, 6-й — altıncı, 7-й — yedinci, 9-й — doquzıncı, 10-й — onuncı, 40-й — qırqıncı, 50-й — ellinci, 83-й — seksen üçünci, 100-й — yüzünci, 1000-й — biñinci, 5068-й — beş biñ altmış sekizinci

Дієслово

Дієслова мають 4 типи відмінювання, які розрізняють за твердістю або м'якістю останнього складу основи (закон сингармонізму), а також за закінченням на голосний або приголосний звук. У дієсловах розрізняють категорії способу, а також є три форми часу: теперішній, минулий і майбутній час, в кожному із яких дієслово набуває різних особових закінчень. Є також інші часові форми, утворені за допомогою афіксів і допоміжних слів. Дієслово має й особливі форми — дієприкметник і дієприслівник.

Письмо
Мітинг на честь «річниці визволення Криму», 1924 р. На транспаранті унизу надпис кримськотатарською мовою з використанням арабської абетки
Напис «Ласкаво просимо до Криму!» (Qırımğa hoş keldiñiz!) на перонному автобусі в Сімферополі.
Кримськотатарська латинка на табличці при вході в Ханський палац у Бахчисараї.

До 1928 року кримськотатарська мова використовувала арабську абетку, з 1928 по 1939 — латинську (нову тюркську абетку, НТА), а з 1939 — кирилицю. З середини 1990-х років іде поступовий перехід на нову латинську графіку, що базується на турецькій абетці. Офіційно її було затверджено постановою Верховної Ради Криму 1997 року.

Сьогодні переважна більшість кримськотатарських текстів в інтернеті використовують латинську абетку, тоді як переважна частина друкованої продукції (газети, книжки, зокрема шкільні підручники) виходить кирилицею.

Станом на 2015 рік на території Криму для державної кримськотатарської мови офіційно використовується кирилиця, оскільки Росія, яка анексувала Крим, фактично забороняє використання латиниці. Управління з питань освіти Меджлісу кримськотатарського народу досліджує можливості переходу на латиницю в таких умовах[15].

22 вересня 2021 року Уряд України ухвалив постанову «Про затвердження алфавіту кримськотатарської мови на основі латинської графіки», якою затвердив алфавіт кримськотатарської мови на основі латинської графіки та зобов'язав органи влади та місцевого самоврядування, Меджліс кримськотатарського народу вжити заходів до переведення освітнього процесу, що здійснюється кримськотатарською мовою, в тому числі підручників, методичних матеріалів тощо, на алфавіт кримськотатарської мови на основі латинської графіки до 1 вересня 2025 р., а також стимулювання застосування алфавіту кримськотатарської мови на основі латинської графіки в інших сферах функціонування мови[16].

Латинська абетка
A a* B b C c Ç ç D d E e F f G g
Ğ ğ H h I ı İ i J j K k L l M m
N n Ñ ñ O o Ö ö P p Q q R r S s
Ş ş T t U u Ü ü V v Y y Z z
﹡Знак Ââ, використовується як показник м'якості приголосного і не є окремою літерою.

Кирилична абетка
А а Б б В в Г г Гъ гъ* Д д Е е Ё ё
Ж ж З з И и Й й К к Къ къ* Л л М м
Н н Нъ нъ* О о П п Р р С с Т т У у
Ф ф Х х Ц ц Ч ч Дж дж* Ш ш Щ щ Ъ ъ
Ы ы Ь ь Э э Ю ю Я я
﹡ Гъ (ğ), къ (q), нъ (ñ) і дж (c) є окремими літерами.

Вимова літер
  • Вимова літер a, b, d, f, h, m, n, o, p, r, s, t, u, v, z суттєво не відрізняється від вимови українських а, б, д, ф, х, м, н, о, п, р, с, т, у, в, з.
  • с читається як дж у слові джміль.
  • ç приблизно як українське ч.
  • e як е (на початку слова) і як є всередині та наприкінці слова.
  • g приблизно як пом'якшене українське ґ.
  • ğ приблизно як українське г (дзвінке [х]).
  • ı неогублене [у].
  • i щось середнє між українськими и та і.
  • j як українське ж.
  • k як м'яке українське к.
  • l може позначати й тверде л, і м'яке ль.
  • ñ на кшталт англійського ng у слові sing.
  • ö як німецьке ö (огублене [е]).
  • q залежить від діалекту; вимовляється як [к], тільки язик торкається не м'якого піднебіння, а язичка.
  • ş приблизно як українське ш.
  • ü як німецьке ü (огублене [і]).
  • y як українське й.

Особливості:

  1. випадання початкового та кінцевого «х» — ava замість hava (повітря), saba замість sabah (ранок) (часто також у власних назвах (H)Acımuşkay, (H)Acıbey)
  2. елізія вузького голосного на початку або всередині складу — (i)laç (ліки (в однині)), (ü)sta (майстер), k(i)rerim (я ввійду)
  3. форми родового відмінка займенника 1-ї особи однини та множини menim і bizim (замість menin та bizin)
  4. заперечна форма майбутнього часу 1-ї особи однини на -mam/-mem — yazmam (я не напишу)
МФА
аbcçdefgğhıijklmnñoöpqrsştuüvyz
[a][b][ʤ][ʧ][d][e][f][g][ɣ][x][ɯ][i], [ɪ][ʒ][k][l][m][n][ŋ][o][ø][p][q][r][s][ʃ][t][u][y][v], [w][j][z]

Порівняння

Серед сучасних мов найближчими до кримськотатарської є карачаєво-балкарська та кумицька, а також половецька та мамлюцько-половецька, що зараз не існують.

Водночас кримськотатарська мова суттєво відрізняється від мови казанських татар. Кримськотатарська мова не містить жодної із відмінних рис мови казанських татар, чи то у фонетиці (специфічний розвиток вокалізму (*o/ö -> u/ü, *u/ü -> o/ö, огублений å), палатальні щілинні с/ç замість африкатів), чи то в граматиці, чи в лексиці. Деякі дослідники (О. О. Мудрак) навпаки класифікують мову казанських татар як половецько-кипчацьку, таким чином зближуючи її з кримськотатарською[17].

Приклад

Вигляд

«Заповіт» Тараса Шевченка кримськотатарською мовою. Переклав кримськотатарскький поет Ешреф Шем'ї-заде.

латинською абеткоюкириличною абеткоюарабською абеткою

Vasiyet

Ölsem, meni kömüñiz

Ukraynamnıñ bağrına, Mezarımnı qazıñız

Qulan çöl toprağına.

Bileyim men qurğannıñ

Köksünde yatqanımnı,

Diñleyim Dneprniñ

Quturıp aqqanını.

Ne vaqıt o duşman qanın

Ukrayna üzerinden

Yuvıp keter… tek o zaman

Turarım men qabrimden —

Dua etip tek o zaman

Çıqarım arş-alâğa, Oña qadar mende yoqtır

İşanç Alla-Taalâğa.

Meni cıyıp, qalqıñız ve

Üzüñiz buğavlarnı,

Zalım duşman qanı ile

Yuvuñız diyarlarnı,

Ulu, ür bir ailege

Birleşilgen künlerde.

Unutmayıp — eyi söznen

Hatırlañız meni de.

Васиет

Ольсем, мени комюнъиз

Украйнамнынъ багърына, Мезарымны къазынъыз

Къулан чёль топрагъына.

Билейим мен къургъаннынъ

Коксюнде яткъанымны, Динълейим Днепрнинъ

Къутурып акъкъаныны.

Не вакъыт о душман къанын

Украйна узеринден

Ювып кетер… тек о заман

Турарым мен къабримден —

Дуа этип тек о заман

Чыкъарым арш-алягъа, Онъа къадар менде ёкътыр

Ишанч Алла-Таалягъа.

Мени джыйып, къалкъынъыз ве

Узюнъиз бугъавларны, Залым душман къаны иле

Ювунъыз диярларны, Улу, урь бир аилеге

Бирлешильген куньлерде.

Унутмайып — эйи сёзнен

Хатырланъыз мени де.

وصيت

اولسەم، مەني كوميڭز

اوكراينامنڭ باغرينه،

مزارمني قازيڭز

قولان چول طوپراغينه.

بيلەيم مەن قورغاننڭ

كوكسونده ياطقانمني،

ديڭلەيم دنەپرنڭ

قوتوريب آققانيني.

نە وقت او دشمن قانين

اوكراينا اوزەريندن

يوب كەتەر… تەك او زمان

طوراريم مەن قابرمدن

دوا اتيب تەك او زمان

چيقاريم آرش آلاغا،

اوڭا قادار مەنده يوقدر

ايشانچ الله تعالی غا.

مەني جيييب، قالقيڭز و

اوزوڭز بوغاولرني،

ظالم دشمن قاني يله

يووڭز ديارلرني،

اولو، اور بير ايلەگه

بيرلەشيلگن كونلرده.

اونوتمايب ايي سوزنەن

خاترلاڭز مهني ده.

Фрази

Наголос показано жирними літерами.

  • Українська [мова] — Ukrain tili
  • Так — Ebet
  • Ні — Yoq
  • Привіт! — Selâm! / Meraba!
  • Як справи? — İşler nasıl?
  • Ласкаво просимо! — Hoş keldiñiz!
  • До побачення! — Sağlıqnen qalıñız! (кажуть тому, хто залишається), Sağlıqnen barıñız! (кажуть тому, хто йде геть)
  • Будь ласка — Lütfen, Rica etem 
  • Дякую — Sağ oluñız
  • Даруйте — Bağışlañız
  • Пробачте — Afu etiñiz
  • Як вас звати? — Adıñız ne?
  • Скільки? — Qaç?, Ne qadar?
  • Я (вас) не розумію. — Men (sizni) añlamayım.
  • Ви розмовляєте українською мовою? — Siz ukraince laf etesiñizmi?
  • Я не знаю. — Men bilmeyim.

Цікаві факти

Див. також

Література
  • Тимур Кандимов, Сабріє Кандимова. Українсько-кримськотатарський розмовник. Київ: Видавництво «Школа», 2006 ISBN 966-661-512-6 («Школа»), ISBN 966-339-327-0 (НКП)
  • Усеинов, Миреев, Сахаджиев. Изучайте крымскотатарский язык. Симферополь: Оджакъ, 2005 ISBN 966-8535-15-4
  • Исаак Кай. Руководство для обучения крымскотатарскому языку по новому алфавиту. Симферополь, 1928
  • Эрванд Севортян. Крымско-татарский язык
  • Миреев В. А., Горяинов А. В. Современный русско-крымскотатарский словарь / Zemaneviy rusça-qırımtatarca luğat. Симферополь — Сакы. 2013. ISBN 978-617-671-035-6
  • Гаркавец А. Н., Усеинов С. М. Крымскотатарско-русско-украинский словарь. Симферполь, 2002.
  • Сейран Усеїнов, Вадим Миреєв. Українсько-кримськотатарський словник. 10 тис. слів. 2002.
  • Эмирова A.M. Крымскотатарский язык: последствия геноцида // Iсторiя i сучаснiсть (до 50-рiччя депортацiї кримськотатарського народу). — Матерiали мiжнародної наукової конференцiї (Київ, 13—14 травня 1994 р.). — Київ, 1995. — С. 50—53.
  • Современное состояние крымскотатарского литературного языка и перспективы его развития / А. М. Меметов // Культура народов Причерноморья. — 2010. — № 182. — С. 7—10. — Бібліогр.: 7 назв. — рос.[19]
  • Крымскотатарская лексикография: современное состояние и перспективы развития / А. М. Эмирова // Культура народов Причерноморья. — 1998. — № 3. — С. 293—300. — рос.[20]

Примітки
  1. Crimean Tatar // Ethnologue (18th ed., 2015)
  2. Озенбашлы Э., Умеров М. Русско-крымский учебный словарь. Симферополь: Оригинал-М, 2008. ISBN 978-966-8933-27-1
  3. Мы — крымцы! / Составители Нури Абдулла, Иззет Изедин. — Симферополь, Крымучпедгиз, 2006. 520 с. На крымском и русском языках. ISBN 966-354-118-0
  4. Э. Озенбашлы Поговорим по-крымски. Разговорник. Симферополь: Доля, 2004. ISBN 966-8584-69-4
  5. Атлас языков, находящихся под угрозой исчезновения | Организация Объединённых Наций по вопросам образования, науки и культуры. www.unesco.org. Процитовано 24 січня 2019.
  6. Див., наприклад, кримськотатарський поет та письменник XIII століття Махмуд Киримли в післямові до поеми «Юсуф і Зулейха» написав про те, що він написав поему кримською мовою і переклав на турецьку:
    Bu kitabı dönderen
    Qırım dilin gideren
    Türkiy dile götüren
    Çoq zahmet görme deyü.
  7. Меметов И. Периодизация истории развития крымскотатарского литературного языка
  8. Не беручи до уваги ханських ярликів, мову яких важко однозначно вважати кримськотатарською, а також досі не знайденого твору Абу-Хайяна, про який згадує Мухаммед Саліх (пор. П. М. Меліоранський, «Араб филолог о турецком языке» (СПб., 1900, стр. X, сноска 1)).
  9. М. А. Казем-бек. Ассеб о-ссейяр, или семь планет… Казань, 1832.
  10. Чотиритомний рукопис великого формату, автором якого є Абдул Лютфулла Ільхак. 1735 року хан Селямет II Ґерай подарував рукопис Бахчисарайській духовній академії «Зенджирли».
  11. Про кримських татар на vokrugsveta.ru
  12. Задоволення освітніх потреб представників національних меншин України станом на 2010-11 н.р. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 1 квітня 2014.
  13. Рефат Чубаров: Україна зобов'язана знайти форму самовизначення кримських татар
  14. Kavitskaya, Darya (2010). Crimean Tatar. Munich: Lincom Europa.
  15. Крим. Реалії: Чи перейде кримськотатарська мова на латинську графіку?
  16. Постанова Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2021 р. № 993 «Про затвердження алфавіту кримськотатарської мови на основі латинської графіки»
  17. Сравнительно-историческая грамматика тюркских языков. Региональные реконструкции / Отв. ред. Э. Р. Тенишев. — М.: Наука, 2002.
  18. Андрій Безсмертний-Анзіміров. Михайло Коцюбинський. incognita.day.kiev.ua.
  19. Наукова електронна бібліотека періодичних видань НАН України
  20. Наукова електронна бібліотека періодичних видань НАН України

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.