Кукай

Ку́кай (яп. 空海, くうかい; 27 липня 774 — 22 квітня 835) — японський буддистський монах, засновник японської секти езотеричного буддизму Сінґон. Ім'я в миру: Сае́кі но Мао́. Посмертне ім'я: Кобо́ Да́йсі — «Великий наставник — проповідник Закону».

Кукай
яп. 空海
Ім'я при народженні яп. 佐伯眞魚
Прізвисько Кобо́ Да́йсі[1]
Псевдо Сае́кі но Мао́[2]
Народився 27 липня 774(0774-07-27)
Дзенцуджі, Каґава, Японія
Помер 22 квітня 835(0835-04-22) (60 років)
Коя, Вакаяма, Японія
Поховання
Okunoind : 
Країна Японія
Національність японці
Діяльність чернець
проповідник буддизму
Вчителі Hui-kuod
Відомі учні Shinzeid, Shingad, Jitsued, Q11641856?, Q11394794?, Takaoka-shinnōd, Q11528796?, Q11555724?, Chisend і Q11491316?
Знання мов японська
Magnum opus Bunkyō Hifurond, Tenrei Banshō Meigid, Jūjū Shinrond, Sangō Shiikid, Fūshinjōd, Secret Key to the Heart Sutrad і Shōryōshūd
Конфесія Сінґон
Рід Nao Saekid
Батько Saeki no Tagimid
Мати Tamayorigozend
Родичі Chisend, Shinzend і Enchind
Брати, сестри Shingad і Saeki no Suzukimarod

Біографія

Кукай народився 774 року в поселенні Бьобу-ґа-ура повіту Тадо провінції Санукі[3]. Він був третім сином у сім'ї повітового голови Саекі Такімі[4] та його дружини з роду Ато[5]. Новонародженого назвали Мао[6].

У 804 році за наказом імператора Камму, молодого монаха Кукая, разом із групою стажерів, було відрядженно на навчання до китайської імперії Тан. Завдяки широким знанням китайського класичного канону і буддистських текстів Кукай був прийнятий при дворі і прославився як видатний каліграф. Після повернення до Японії у 806 році він увійшов у довіру до імператора Саґа, а у 810 — був навіть призначений на пост настоятеля центрального храму країни Тодайдзі у Нара. Головною справою в житті Кукая стало будівництво монастиря Конґобудзі на горі Коя (суч. префектура Вакаяма). Монастир донині є одним із головних духовних центрів Японії, який вабить прочан і туристів. Також, Кукаєм були засновані перші в Японії громадські школи, до яких учнів приймали незалежно від їхнього соціального стану.

Кукай стажувався у Китаї разом із Сайтьо, засновником школи Тендай-сю. На початку їхнього знайомства у 804 року вони товаришували. Сайтьо багаторазово звертався до Кукая за допомогою, брав у нього тантричні тексти, а також отримував різні настанови і висвяти. Однак Кукай, посвятивши Сайтьо у початковий і середній рівень знання езотеричного буддизму, відмовився відкривати йому основні таїнства вчення, що перетворило би Сайтьо у повноцінного наставника тантричної школи. Буддистська історіографія називає причинами відмови непідготовленість Сайтьо, однак світські науковці стверджують, що той недобросовісно переманював учнів Кукая до власного монастиря Енрякудзі. Приводом до сварки у 812 році стала відмова Кукая позичити Сайтьо ряд священних текстів.

За життя Кукай мав надзвичайно великий авторитет у Японії. Перекази приписують йому заслуги у різноманітних областях — будівництво дамб, винайдення ліків, складання силабічної абетки кана та інше. Кукай був настільки величною постаттю для японців, що навіть правителі пізніших часів посилалися на його ім'я для виправдання своїх нововведень.

У віці 61 року Кукай відмовився від їжі та води і поринув у медитацію. 22 червня 835 року, перебуваючи у медитаційному стані, він помер. Відповідно до волі Кукая, його тіло було поміщено на східній вершині гори Коя. Сьогодні він похований у мавзолеї Внутрішнього павільйону Окуноін тієї ж гори. Кукай був визнаний бодхісаттвою.

За легендою, Кукай не помер, а увійшов до глибокого самадхі в очікуванні приходу будди-спасителя Майтреї.

Див. також

Примітки
  1. яп. 弘法大師, こうぼうだいし.
  2. яп. 佐伯眞魚, さえきのまお.
  3. Сучасне місто Дзенцудзі, Каґава, Японія.
  4. яп. 佐伯直田公, さえきのあたいたきみ, саекі но атаі такімі.
  5. яп. 阿刀氏, あとし, ато-сі. За пізнішими легендами матір'ю Кукая була богиня Тамайорі-хіме.
  6. Кукай // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.

Література

Кукай // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

  • Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — ISBN 5-325-00775-0.
  • Кукай. Избранные труды. Перевод А. Г. Фесюна. М. 1999
  • Трубникова Н. Н. «„Различение учений“ в японском буддизме IX в. Кукай о различиях между тайным и явным учениями.» Москва, 2000, 368 с., ISBN 5-8243-0093-3

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.