Кукса Олег Володимирович

Оле́г Володи́мирович Ку́кса (2 квітня 1970(19700402) — 10 вересня 2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Кукса Олег Володимирович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 2 квітня 1970(1970-04-02)
Кременчук
Смерть 10 вересня 2015(2015-09-10) (45 років)
Троїцьке
Поховання Кременчук
Alma Mater Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»
Псевдо «Фарро»
Військова служба
Роки служби 2015
Приналежність  Україна
Рід військ  Механізовані війська
Формування
 54 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис

Народився 1970 року в місті Кременчук. Закінчив 8 класів середньої школи № 27, професійно-технічне училище № 20 (сучасний Кременчуцький професійний ліцей ім. А. С. Макаренка) — за спеціальністю електрогазозварник. Протягом 1988—1990 років проходив строкову військову службу в 79-му прикордонному загоні Західного прикордонного округу (військова частина 2161, Сімферополь). Демобілізувався, закінчив Харківський державний політехнічний університет за спеціальністю «електричні апарати». Від 1996 року працював на керівних посадах — підприємства Кременчука: інженер-технолог технічного відділу підприємства «Техтрансмаш», головний енергетик колективного підприємства «Аеліта», також на заводі силікатної цегли, був начальником електроцеху КП «Кременчукводоканал», головним енергетиком ПАТ «Кременчукм'ясо» — від жовтня 2008 року.

Мобілізований 18 березня 2015 року, пройшов військову перепідготовку у 169-му навчальному центрі. По тому — солдат, стрілець 54-ї окремої механізованої бригади; командир розвідувального відділення розвідувальної роти. Одного разу повзком пробрався до терористів, аби зняти «прапор Новоросії».

10 вересня 2015-го вранці на блокпосту за селом Троїцьке Попаснянського району в напрямку до смт Калинове, підконтрольного «ЛНР», на «розтяжці» з міною «ОЗМ-72», встановленій терористами, підірвалися військовики 54-ї бригади. Від отриманих поранень Олег помер за кілька годин у лікарні міста Попасна, Йосип Крутяк загинув на місці, п'ятеро вояків зазнали поранень.

15 вересня 2015 року похований у Кременчуці на Свіштовському кладовищі — на Алеї, де поховані загиблі учасники російсько-української війни.

Без Олега лишилися мама, дружина, син 2013 р.н., дві доньки від першого шлюбу.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов'язку відзначений — нагороджений

  • орденом «За мужність» ІІІ ступеня (16.1.2016, посмертно)[1]
  • нагороджений Почесною відзнакою «За вірність народу України» І ступеня (посмертно, розпорядження голови Полтавської ОДА № 183 від 22 вересня 2015 року).

Примітки
  1. Указ Президента України від 16 січня року № 9/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.