Кукін Юрій Олексійович

Юрій Кукін народився в поселенні Сясьстрой, де працювала його мати. Двоюрідний дід Юрія був другом Серго Орджоникидзе[3].

Головна споруда інституту імені Лесгафта, Санкт-Петербург. Фото 2012 р.

Первісно ні до співу, ні до музики не мав відношення. Але, як всі молоді, слухав різну музику і цікавився нею. Відомо, що писав якісь вірші в шкільні роки. Первісну освіту отримав у Ленінградському інституті імені П. Ф. Лесгафта, котрий закінчив з відзнакою 1954 року. Працював тренером в спортивних школах з фігурного катання. на той час це був зовсім новий фах у СРСР. Але ще в студентські роки захоплювався модним тоді джазом і навіть грав на барабанах[2]. Ще 1948 року писав примітивні пісеньки до студентських капусників. Трохи попрацював з музиками Петродворцового годинникового заводу[3]. До 1973 року сам мешкав у Петергофі, працював як тренер у Петергофі, Ломоносові, у тодішньому Ленінграді. Юрій Кукін першим створив балет на льоду на тему Олександра Пушкіна «Казка про рибалку та рибку».

З 1960-х років почав брати участь у геологорозвідних партіях, працював на Камчатці, в Сибіру, на Далекому Сході Російської Федерації. Вже з другої геологорозвідної експедиції повернувся з новими піснями.

Був тричі одруженим. Мав сина та доньку.

• У каждого свой Эверест и Монблан
• Старый сказочник
• За Туманом
• Говоришь, чтоб остался я
• Париж
• Осенние письма
• А метель кружила…
• А мне порою так бывает тошно… (посвята Аріку Круппу)
• Ах этот дом на полпути… (Будинок на півдорозі)
• Ах, чтоб мне лопнуть — это ж старый Билл!.. (Ковбой)
• Было тихо тогда… (Розставання)
• В конце концов, плевать на это…
• Ветреная девочка, давняя любовь…
• Вот вы поверили в меня, а жаль мне…
• Вот придумал я как-то… (В Африці)
• Вот якорь поднят, птиц звенящий караван…
• Всё чаще стали сниться поезда… (Сни)
• Вы пришлите в красивом конверте… (Романс)
• Вы простите… (Квиток)
• Где-то город качает детей…
• Где вы, близкие, и где — чужие?.. (Дорожні роздуми)
• Где же мы виделись? Вспомнить так хочется!.. (Спогади)
• Где-то огнями поздними…
• Давайте перейдём «на ты»… (Пародія на пісню Булата Окуджави)
• Дверь не идут открывать…
• Дверь открыта… (Нічний гість)
• Дуня, перестань слезить платочек… (Дуня)
• Днём морозным петергофским парком… (Обірвана лижня)
• До свиданья, мои дорогие… (Елегія)
• Женская песенка
• Жизнь, мой путь, увы, исповедим…
• Здесь вечный снег, как вечный страх…
• Здравствуй, город…
• И снова уходим…
• Как всё-таки прекрасно возвращаться… (Повернення)
• Когда-нибудь…
• Когда уходят, не прощаясь…
• Лес таёжный… (Нічна пісенька)
• Мертвенным светом луна заливает… (Памірський блюз)
• Мне солнце виски опалит… (Йди)
• Моё пальто — моя страна…
• Наговорили мне… (Гості)
• Над Парижем птицы не летают… (Над Парижем)
• Настала осень… (Цитатна пісенька)
• Не случайно меня… (Сент-Женев'єв-де-Буа)
• Ни боли, ни досады… (Морська пісня)

|

• Ну кто придумал эти горы…
• Ну куда бежать от моей беды…
• Ну что, борода, надоело… (Арктичний вальс)
• Ну что ты смеешься, а слёзы в глазах?..
• Очень растревожила… (Туга дорожня)
• Первый пояс — девяностый пояс… (Квиток)
• Пожалуйста, тихо, не надо шуметь…
• Сколько… (Привітання Є.Клячкіну на 50-річчя)
• Пора, пора, сними ладонь с плеча… (Вже час)
• Потерял я тебя, потерял…
• Почему я опять вместе с солнцем встаю…
• Приснился сон — и маюсь… (Жарт)
• Пью за подорожник, он мне всех дороже… (Подорожник)
• С одним человеком случилась беда… (слова Юрія Тейха)
•  — Свободен? Да как сказать… (Пародія на пісню Ю. Візбора)
• Сегодня океан тревожен…
• Сегодня провожаю я… (Проводи друзів)
• Соберутся друзья… (Пісня про відсутнього друга)
• Спешите, спешите, открыта, открыта…
• Стучит по брезенту палатки сосед…
• Тайгу, людей… (Рудничним геофізикам)
• Ты в тайге от тоски задыхался… (Володі Бедареву)
• Ты не поверишь — здесь кругом цветы….
• Ты сказал, поёшь… (Пісня про дві зустрічі)
• Ты играл чудесно на гитаре…
• Ты слышишь…
• У человека есть душа… (Душа)
• Устали герои, устали… (Втомлені герої)
• Утро, как будто без сна…
• Цветы поставьте в воду! Все за стол!..
• Чёрт возьми, я ужасно завидую… (Альпіністська песня)
• Что-то ветер сегодня… (Вітер)
• Я бездомным марктвеновским Геком… (Гек Фінн)
• Я безнадёжно счастлив, как влюблённый евнух… (Східна композиція)
• Я за мечтами почти не заметил… (Талісман)
• Я, конечно, стану старым… (Якби)
• Я не верю в знахарок… (Вам)
• Я перепутал звёзды… (Пізно)
• Я уйду, мимоходом заглядевшись на небо…
• Я умру на бегу, торопясь, опоздав…
• Ящички, мешочки, дальние дороги… (Пісенька про ноги)

На запитання, як він прийшов до авторської (бардівської) пісні, відповідав, що розчарувався у тому пісенному мотлоху та офіціозі, що чув по всесоюзному радіо. Тим не менше з часом перейшов (був вимушений?) перейти до офіційних радянських концертних установ. З 1968 року Ю. Кукін виступав як артист Ленконцерту, з 1971 р. працював у Ленінградській обласній філармонії, а з 1988 року працював у Ленінградському театрі-студії «Бенефіс».

В концертах Юрій Кукін виконував не тільки власні пісні. а й інших авторів. На його концерти приходили знавці як його творів, так і бардівської пісні як такої. На один з концертів прибула молодь з вишів тодішнього Ленінграда, бо знала, що пісень про Москву та комуністичний офіціоз не буде, бо їх не знайти в творчому доробку митця. На сцену почали передавати клаптики паперу з замовленнями на улюблені пісні. Здивований Кукін прочитав підпис «З надією від студентів». Бард дарував своїм прихильникам надії без обману.

Хворів на гіпертонічну хворобу. Помер у Санкт-Петербурзі 7 липня 2011[4].[5] Поховання відбулося на Південному кладовищі.

Ім'я Юрія Кукіна було надано перевалу в Заалайському хребті (гори Памір).

• https://www.kino-teatr.ru/kino/acter/m/star/308108/bio/ (довідкова біографія)
• http://bards.ru/archives/author.php?id=209
• https://zwezda.ru/kukin.html

• Булат Окуджава
• Візбор Юрій Йосипович
• Анчаров Михайло Леонідович
• Матвєєва Новелла Миколаївна
• Ланцберг Володимир Ісакович
• Мітяєв Олег Григорович
• Галич Олександр Аркадійович
• Сахаров Дмитро Антонович
• Нікітін Сергій Якович

• Кукін Юрій Олексійович в бібліотеці Максима Мошкова (рос.)
• Юрий Кукин. Международный портал авторской песни. Процитовано 2 листопада 2020. (рос.)
• интервью Ю. Кукина на сайте Звёздный Журнал (рос.)
• Это — юбилейный сайт Юрия Кукина (рос.)
• Юрий Алексеевич Кукин. Биография на сайте Pomnim.pro (рос.)
• Юрий Кукин «За туманом» (рос.)
• «А я еду за туманом» — фестиваль бардовской песни на родине Ю. Кукина в г. Сясьстрой (2014 г.) (рос.)
• Фестиваль авторской песни «А я еду за туманом…» на Родине Ю. Кукина (2015 г.) (рос.)
• 4-й фестиваль авторской песни им. Ю. Кукина, на родине барда в 2016 г. (рос.)
• Памятная табличка Ю. Кукину на Родине в Сясьстрое (рос.)