Кулаковський Олексій Єлисеєвич
| Олексій Єлисеєвич Кулаковський | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Кулаковский Алексей Елисеевич | ||||
 | ||||
| Псевдо | якут. Өксөкүлээх Өлөксөй (Ексекюлях Алєксей) | |||
| Народився |
16 березня 1877 4-й Жохсогонський наслег, Таттинський улус, Якутська область, Російська імперія | |||
| Помер |
6 червня 1926 (49 років) Москва | |||
| Поховання | Даниловський цвинтар | |||
| Громадянство |
 Російська імперія →  СРСР | |||
| Національність | якут | |||
| Діяльність | поет | |||
| Мова творів | якутська, російська | |||
| Напрямок | соціалістичний реалізм | |||
| Жанр | поема, вірш | |||
|
| ||||
 Кулаковський Олексій Єлисеєвич у Вікісховищі | ||||
Кулаковський Олексій Єлисейович (рос. Кулаковский Алексей Елисеевич, псевдонім Ексекюлях Олексій; якут. Өксөкүлеех Өлөксөй; 16 березня 1877, 4-й Жохсогонський наслег, Таттинський улус, Якутська область, Російська імперія — 6 червня 1926, Москва, СРСР) — якутський письменник. Основоположник якутської літератури.
Біографія
Народився в Таттинському улусі. Походить із сім'ї заможного селянина-якута. Закінчив реальне училище в Якутську. Чиновник в низових органах влади, учитель. Один з перших якутських письменників, краєзнавець.
З літа 1917 комісар Тимчасового уряду в Верхояновському окрузі Якутської області. Жовтневу революцію не прийняв, активно підтримував Якутську обласну раду (тойоната і національна інтелігенції) в невизнанні влади РНК РРФСР і ЦВК Рад Сибіру. Керований ним Верхоянський окружний з'їзд (березень 1918) оголосив більшовиків «невірними синами своєї Батьківщини, як в Росії, так і в Сибіру». При короткому (липень — серпень) існуванні на північному сході Якутії Радянської влади, захопивши скарбницю, переховувався в тундрі. Повернувся на свій пост з встановленням влади Тимчасового Сибірського уряду. Після розгрому А. В. Колчака працював в культурно-просвітницьких установах і викладав в школі. З початку 1922 приєднався до антирадянського національного повстання. Після придушення антирадянських сил і амністії ЦВК Якутської АРСР лідерам повстання повернувся в 1924 з Оймякона до Якутська, де готував до видання свої літературні і краєзнавчі праці.
У грудні 1925 року О. Кулаковський виїхав делегатом від Якутської АРСР на Перший тюркологічний з'їзд у Баку, але в шляху захворів і помер у Москві 6 червня 1926 року.
Творчість
У 1900 р написав вірш «Заклинання Баяная», що вважається першим твором якутської писемної культури.
Самобутній талант Кулаковського спирався на усну народну творчість і російську класичну літературу. Ним створені десятки віршів і поем. За масштабністю, філософічності і образності мови особливе місце в творчості Кулаковського займає поема «Сновидіння шамана» (1910), що є плодом глибоких, тривалих роздумів поета над долями рідного народу і найгострішими проблемами сучасного йому світу.
Найкращі поетичні твори Кулаковського за своїми ідейно-художніми особливостями представляють синтез традицій російського реалізму і демократичних традицій якутського фольклору. О. Є. Кулаковський в останні роки свого життя брав активну участь в будівництві нового життя. Розробляв питання якутської писемності, брав участь в організації наукових установ республіки, вчителював, керував художньо-літературною секцією Наркомпросздрава ЯАРСР, був членом літературно-перекладацької комісії, публікував свої наукові праці та літературні твори.
Пам'ять
У червні 1992 року на його могилі на Даниловському кладовищі міста Москви Урядом Республіки Саха відкритий надгробний пам'ятник.
У 1992 році заснована Державна премія імені О. Є. Кулаковського за видатну подвижницьку громадську діяльність по відродженню духовної культури народів Якутії.
Іменем О. Є. Кулаковського названо багато навчально-освітні установи та культурні центри в містах і улусах Республіка Саха. В Якутську відкрито пам'ятник великому поетові і просвітителю.
Бібліографія
- Кулаковский А. Е. Записки Якутского краевого географического общества. — Т. 1.
Література
- Башарин Г. П. П. А. Ойуунускай А. Е. Кулаковскайга сыhыана // Хотугу сулус : журнал. — 1984. — № 3. — С. 98—106.
- Заболоцкий Н. М. Кулаковскай сэргэлэрэ // Хотугу сулус : журнал. — 1987. — № 3. — С. 82—84.
- Кулаковская Р. Кэрэ-бэлиэ суолу хаалларан // Хотугу сулус : журнал. — 1974. — № 8. — С. 68—76.
- Николаев А. Кулаковскай айымньыларын хайдах чочуйарай? // Хотугу сулус : журнал. — 1974. — № 1. — С. 95—97.
- Павлов Д. Н. Өксөкүлээх Өлөксөй өлбөөдүйбэт мөссүөнүн арыйар кинигэ: [Р. Кулаковскай «Аҕам олоҕо» диэн ахтыы-сэhэнигэр буолбут ааҕааччылар конференцияларын матырыйааллара] // Чолбон : журнал. — 1991. — № 8. — С. 122—141.
- Попов Г. В. Өксөкүлээх Өлөксөй төрдө-ууhа // Чолбон : журнал. — 1990. — № 7. — С. 100—104.
- Сидоров Е. А. Ө. Кулаковскай поэзиятыгар киhи уобараhа // Хотугу сулус : журнал. — 1984. — № 6. — С. 97—100.
- Сыромятников Г. А. Ө. Кулаковскай олоҕун уонна айымньытын туһунан // Хотугу сулус. — 1963. — № 5. — С. 107—116.
Посилання
- Краткая литературная энциклопедия: Кулаковский Алексей Елисеевич
- Пестерев В. И. История Якутии в лицах. — 2001. — С. 174—177. — ISBN 5-7696-1606-7.
- Биобиблиография А. Е. Кулаковского. Национальная библиотека Республики Саха (Якутия). Архів оригіналу за 17 лютого 2012. Процитовано 21 березня 2014.
- Виртуальная выставка к 100-летию письма «Якутской интеллигенции» А. Е. Кулаковского. Национальная библиотека Республики Саха (Якутия). Архів оригіналу за 22 березня 2014. Процитовано 21 березня 2014.
- Литературная карта Якутии: Кулаковский Алексей Елисеевич — Өксөкүлээх Өлөксөй. Национальная библиотека Республики Саха (Якутия). Архів оригіналу за 28 вересня 2015. Процитовано 21 березня 2014.