Кульков Михайло Максимович

Михайло Максимович Кульков (рос. Михаил Максимович Кульков; 9 травня 1891, село Константиново Бронницького повіту Московської губернії, тепер Московської області, Російська Федерація — розстріляний 23 лютого 1939, місто Москва) радянський партійний діяч, перший секретар Киргизького ЦК ВКП(б) Киргизької АСРР від серпня 1929 до червня 1930 року. Делегат II з'їзду Рад. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання. Член Центральної контрольної комісії ВКП(б) у 1924—1925 і 1930—1934 роках. Кандидат у члени ЦК ВКП(б) у 1934—1937 роках. Член ЦК ВКП(б) у 1937—1938 роках.

Кульков Михайло Максимович
Прапор
3-й Перший секретар ЦК ВКП(б) Киргизької АСРР
29 серпня 1929  8 червня 1930 року
Попередник: Володимир Шубриков
Наступник: Олександр Шахрай
 
Народження: 26 квітня 1891(1891-04-26)
Бежецький повітd, Тверська губернія, Російська імперія
Смерть: 23 лютого 1939(1939-02-23) (47 років)
Країна: СРСР
Партія: КПРС і Російська соціал-демократична робітнича партія (більшовиків)

Життєпис

Народився в робітничій родині в селі Константиново Рождественської волості Бронницького повіту Московської губернії (за іншими даними — Бежецького повіту Тверської губернії). З 1901 по 1903 рік працював прибиральником в сільській школі. У 1903 році закінчив земську школу в селі Константиново.

У 1903—1905 роках — учень шорника Московського заводу торгового дому Тіля. У 1906—1907 роках — шорник Московської шорно-сідельної фабрики Демента. У 1907—1908 роках — шорник Московського заводу товариства «Мандаль і Райц». З 1908 року розпочав активну діяльність у профспілках.

У 1909—1910 роках — шорник заводу Осипова в Санкт-Петербурзі. У 1910—1912 роках — шорник машинобудівного заводу Гартмана в Санкт-Петербурзі. З квітня по травень 1912 року перебував під арештом за участь в страйку на заводі Гартмана. У 1912—1913 роках — шорник заводу Кепке в Санкт-Петербурзі. У 1913—1915 роках — шорник заводу Острема в Санкт-Петербурзі.

Член РСДРП(б) з січня 1915 року.

У 1915 році виїхав до Брянська, де з серпня 1916 по лютий 1917 року працював шорником заводу «Арсенал».

З 1917 року — заступник голови виконавчого комітету Брянської повітової ради, голова комітету профспілки заводу «Арсенал», голова Брянського повітового комітету РСДРП(б). У листопаді 1917 року брав участь у встановленні радянської влади у Брянській губернії.

З грудня 1917 по березень 1918 року — член колегії Ради народних комісарів Брянського промислового району Калузької губернії.

У березні — серпні 1918 року — заступник голови Орловської губернської надзвичайної комісії (ЧК), завідувач відділу управління виконавчого комітету Орловської губернської ради. З вересня 1918 року — член Брянського повітового революційного комітету, голова Брянської повітової ЧК

З вересня по жовтень 1918 року — партизан радянського загону Миколи Щорса. З 1918 по листопад 1919 року — червоноармієць Анапівського плку РСЧА на Південному фронті.

У листопаді 1919 — травні 1920 року — голова Брянського повітового комітету РКП(б) Калузької губернії.

У травні — вересні 1920 року — секретар Дятьковського волосного комітету РКП(б) Брянського повіту.

У вересні — грудні 1920 року — голова виконавчого комітету Бежицької повітової ради Калузької губернії.

З грудня 1920 по червень 1921 року — шорник, секретар осередку РКП(б) Московського державного шкіряного заводу «Шоршкір».

У червні 1921 — червні 1924 року — шорник, секретар осередку РКП(б) Московського державного шкіряного заводу «Червоний постачальник» тресту «Мосшкіра». Працював також у [Замоскворіччя (район Москви)|Замоскворіцькому]] районному комітеті РКП(б) Москви. З 1922 року — голова правління Московської Спілки шкіряників, голова Московського відділення Міжнародної організації допомоги революції.

У червні 1924 — 1925 року — заступник завідувача організаційного відділу ЦКК ВКП(б) Народного комісаріату робітничо-селянської інспекції РРФСР.

З 1925 по жовтень 1927 року — слухач курсів марксизму при Комуністичному університеті імені Я. М. Свердлова в Москві.

Від жовтня 1927 по серпень 1929 року — заступник уповноваженого ЦКК ВКП(б) у Середньоазійському бюро ЦК ВКП(б), а також член ЦКК КП(б) Туркменії.

29 серпня 1929 — 8 червня 1930 року — 1-й секретар Киргизького обласного комітету ВКП(б). Обирався членом Середньоазійського бюро ЦК ВКП(б).

У 1931 — лютому 1933 року — 1-й секретар Замоскворіцького районного комітету ВКП(б) Москви.

У лютому 1933 — лютому 1935 року — 1-й секретар Пролетарського районного комітету ВКП(б) Москви.

У 1935 році — завідувач відділу партійних кадрів Московського міського комітету ВКП(б).

7 березня 1935 — лютий 1937 року — 2-й секретар Московського міського комітету ВКП(б).

У лютому — жовтні 1937 року — уповноважений Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б) по Азово-Чорноморському краю. У жовтні — грудні 1937 року — уповноважений Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б) по Ростовській області.

У червні — жовтні 1938 року — директор Соболево-Щолковської прядильно-ткацької фабрики на станції Щолково Московської області.

27 жовтня 1938 року заарештований органами НКВС, а 22 лютого 1939 року засуджений Воєнною колегією Верховного суду СРСР до смертної кари, розстріляний наступного дня. Похований на Донському цвинтарі Москви.

5 листопада 1955 року реабілітований. 27 грудня 1955 року поновлений в членах партії.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.