Культура Ціцзя

Культура Ціцзя (кит. 齊家文化, англ. Qijia culture; 2400 до Р.Х. — 1900 до Р.Х.) — археологічна культура у верхів'ях Хуанхе, на заході провінції Ганьсу і сході провінції Цінхай, КНР. Вважається перехідною культурою з неоліту до бронзової доби. Названа на честь стоянки у Ціцзяпін (齊家坪), що була досліджена у 1923 році шведським археологом Йоханом Гуннаром Андерсоном.

Глечик з провінції Ганьсу (висота 30 см).

В останніх століттях свого існування, культура Ціцзя відступила з західних регіонів Китаю, а кількість її носіїв різко зменшилася.

Культурі Ціцзя належать перші знайдені у Китаї мідні і бронзові дзеркала. Характерною рисою цієї культури є наявність багатьох стоянок, що свідчать про активне розведення коней.

Археологічну стоянку Лацзя (喇家) пов'язують із цією культурою.

Див. також

Література
  • The Cambridge History of Ancient China : From the Origins of Civilization to 221 BC, Edited by Michael Loewe and Edward L. Shaughnessy. ISBN 0-521-47030-7
  • [Chang, Kwang-chih. The Archaeology of Ancient China, ISBN 0-300-03784-8
  • Liu, Li. The Chinese Neolithic: Trajectories to Early States, ISBN 0-521-81184-8
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.