Куліші (рід)

Куліші — український козацько-старшинський, пізніше також дворянський рід у Російській імперії[1].

Куліші
Сліповрон
Опис герба: див. текст >>>
Гілки роду: Кулєшови

Походження

Нащадки Леонтія Куліша, військового товариша Глухівського полку, який відповідно до універсалу Мазепи в 1702 році отримав у Глухівському повіті хутір Озерський. Останній успадкували нащадки його сина Андрія, що пізніше отримали дворянство й стали писатися Кулєшовими.[2]

Опис герба

Щит: на голубому полі срібна перевернута підкова, увінчана золотим кавалерським хрестом, на якому сидить чорний крук із золотим перснем у дзьобі. Нашоломник: такий самий крук з перснем.[3]

Родовідна схема

Леонтій Куліш (*? — †?) — військовий товариш Глухівського полку

  • Андрій Леонтійович (*? — †?)
  • Михайло Леонтійович[4] (*? — †?)
    • Дем'ян Михайлович (*1678 — †?) — 1732 р. міщанин у Воронежі ∞ Ганна Афанасіївна (*1688 — †?) Іван Дем’янович (*1727 — †?) – 1739 р. посполитий, з 1759 р. городовий отаман Воронежа

• Ігнат Михайлович (*1688 — †?) — 1732 р. міщанин у Воронежі ∞ Євдокія Климівна (*1688 — †?)  Лук’ян Ігнатович (*1713 — †?) ∞ Олена Федорівна (*1718 — †?)  Лаврін Ігнатович (*1728 — †?)  Григорій Ігнатович (*1729 — †?)  Анастасія Ігнатівна (*1732 — †?)

      • Яків Іванович (*1753 — †після 1807) — з 1773 по 1781 рр. курінний отаман. Після 1781 р. сотенний старшина ∞ Марія Григорівна (*приблизно 1753 — †після 1784)
        • Єфросинія Яківна (*приблизно 1772 — †?)
        • Олександр Якович (*приблизно 1776 — †?)
      • Андрій Іванович (*1759 — †?) ∞ Єфимія Григорівна Латиш (*1759 — †1819) — донька значкового товариша
        • Даміан Андрійович[5] (*? — †до 1792) ∞ Ірина Матвієвська (*? — †до 1792)
        • Олександр Андрійович (*1781 — †1847)[6] ∞ Марія Криськівська (*? — †?) ∞ Катерина Іванівна Гладка (*після 1790 — †між 1839-1840) — донька сотника Івана Гладкого, що після скасування малоросійських чинів отримав звання гусарського корнета
          • Микола Олександрович (*1803 — †1848) — служив у глухівському суді ∞ NN Анупрієнко (*? — †?)
            • Григорій Миколайович (*1834 — †?) — навчався у Новгород-Сіверській гімназії[7]
            • NN Миколаївна (*1835 — †?)
          • Яків Олександрович (*1815 — †1816)
          • Тимофій Олександрович[8] (*1817 — †1823)
          • NN Олександрович (*? — †?)
          • NN Олександрович (*? — †?)
          • Пантелеймон Олександрович (*1819 — †1897) ∞ Олександра Михайлівна Білозерська (*1828 — †1911)
          • Петро Олександрович (*1821 — †1822)
        • Роман Андрійович (*приблизно 1783 — †1819) ∞ Пелагея Діонисіївна (*? — †?)
          • Ісаак Романович (*1815 — †1816)
          • Олександра Романівна (*1816 — †?)
          • Наталія Романівна (*1819 — †?)[9]
        • NN Андріївна (*? — †?) ∞ NN (*? — †?) — священник із с. Дубовичі
        • NN Андріївна (*? — †?) ∞ NN Новік (*? — †?)
          • Григорій Новік (*? — †?) — мешканець урочища Кулішівщина в Вороніжі
        • NN (*? — †?) ∞ Осип Шкура (*? — †?)
          • NN Шкура (*? — †?)
            • NN (*? — †?) ∞ Петро Спиридонович Абрамов (*? — †?)

Примітки
  1. Ігор Ситий (Чернігів), Олесь Федорук (Київ). До родоводу Куліша[недоступне посилання з липня 2019]
  2. Милорадович Г. А. Родословная книга Черниговского дворянства. – СПб., 1901. – Т. І. – Часть 2. – С. 296–297.
  3. Лукомский В. К., Модзалевский В. Л. Малороссийский гербовник. – СПб., 1914. – С. 88, табл. XXXVI
  4. Михайло Кулішенко
  5. Дем'ян Андрійович
  6. Куліш П. Повне зібрання творів. Листи. – К., 2005. – Т. І / Упор., комент. О. Федорука; підгот. текстів О. Федорука, Н. Хохлової. – С. 165.
  7. Куліш П. Повне зібрання творів. Листи. – С. 149.
  8. Тимохвій Олександрович
  9. Можливо, це і є та Кулішева сестра, що, за І. Абрамовим, одружилася зі священником із с. Дубовичів

Див. також

Література
  • А. Л[азаревский]. Предки П. А. Кулиша // Киевская старина. – 1898. – Сентябрь. – Отд. ІІ. – С. 62–65. Передрук: Лазаревский А. Очерки, заметки и документы по истории Малороссии. – К., 1899. – [Т.] V. – С. 81–85.
  • Абрамов І. С. Розшуки про П. О. Куліша й його батьківщину // Науковий збірник Ленінградського товариства дослідників української історії, письменства та мови. – К., 1931. – [Т.] ІІІ. – С. 45–51;
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.