Куопіоська губернія
Куопіоська губернія (фін. Kuopion lääni, рос. Куопиоская губерния) — адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії (Велике герцогство Фінляндія) в 1809—1917 та Фінляндії в 1917—1997 роках.
| Куопіоська губернія | ||||
 Герб | ||||
 | ||||
| Центр | Куопіо | |||
|---|---|---|---|---|
| Існування | 1831–1997 роки | |||
| Утворено | 1831 | |||
| Площа | 19 954 (1993) | |||
| Населення | 258 662 осіб (1993) | |||
| Наступники | Східна Фінляндія | |||
Географія
Розташована в східній частині Фінляндії, в області Саволакс-Карельських озер. На півночі і північному заході межувала з Улеоборзькою губернією, на заході — з Вазаською, на півдні — Санкт-Міхельскою, на південному сході — Виборзькою, на сході — Олонецькою губерніями.
Історія
4 березня 1782 шведський король Густав III своїм наказом утворив губернію Саво-Карелія. 1809 року внаслідок російсько-шведської війни стала частиною Великого герцогства Фінляндського. 1831 року рішенням імператора Миколи I сформовано Куопіоську губернію.
В часи російської імперії площа становила 42 730 км². Після здобуття Фінляндією незалежності 1917 року губернія зберегла свої кордони. 1945 року внаслідок Другої світової війни втратила території на сході. Втім до неї долучалися рештки Виборзької губернії. Врезультаті на 1948 рік площа становила 19 954 км².
1960 року виокремлено губернію Північна Карелія. У 1997 році її повернуто до складу Куопіоської губернії. Того ж року вона стала частиною Східної Фінляндії.
Адміністративний устрій
Центр — Куопіо. В часи Російської імперії поділялася на повіти: Ійсалмі, Іломанці, Куопіо, Ліппі, Піеліярві та Рауталампі. У межах провінції було 3 міста (Куопіо, Ійсалмі, Йоенсуу), 1 селище (Нурмес), 39 сільських громад.
У 1997 році в губернії 24 муніципалітети, з яких п'ять — міста (Ійсалмі, Кірувесі, Куопіо, Суоньоньокі та Варкаус).
Губернатори часів російської імперії
- Ларс Сакклен (1831—1833)
- Густав Адольф Рамсей (1833—1854)
- Берндт Федерлі 1854—1855
- Стен Кнут Йоган Фуругельм (1855—1862)
- Самуель Генрік Антелл (1862—1866)
- Йоган Август фон Ессен (1866—1873)
- Карл Густаф фон Креймер (1873—1884)
- Август Олександр Ярнефельт (1884—1888)
- Йохан Фредрік Амінофф (1888—1899)
- Генрік Екерман (1899—1900)
- Едвард Габріель Крогіус (1900—1903)
- Мартін Олексіус Берг (1903—1905)
- Еміль Вільгельм Стеніус (1905—1911)
- Вернер Миколаус Тавастьєрна (1911—1913)
- Артур Спере (1913—1917)
Губернатори часів Фінляндії
- Альберт фон Гелленс (1917—1918)
- Густав Ігнатіус (1918—1940)
- Петер Вільгельм Хейкінен (1940—1950)
- Лаурі Рійконен (1950—1960)
- Ерккі Мантере (1960—1966)
- Рісто Гьолте (1966—1978)
- Кауко Г'єрппе (1978—1993)
- Олаві Мартікайнен (1993—1997)
Населення
На 1910 рік мешкало 330 тис. осіб, з яких 306 тис. — в сільській місцині.
За переписом населення 1993 року мешкало 258 662 осіб. Переважно населення фіни і карели, більшість з яких є лютеранами. Втім значний відсоток православних.
Економіка
Розвинуто було землеробство і скотарство. Вирощували жито, ячмінь, овес і картоплю. У 1861 році було засновано Куопіоське сільськогосподарське товариство. Значними є поголів'я рогатої худоби, вироблялосяся молоко і масло. В 1908 році було 28 тис. голів коней, 158 тис. голів великої рогатої худоби.
Значні лісові промисли, полювання, рибальство і видобуток озерної залізної руди. З губернії вивозилися лісові матеріали, залізо, масло. У 1908 році діяло 874 промислових закладів, де працювало 7,8 тис. осіб. Були зосереджені головним чином в Куопіо.
Важливою транспортною артерію був Сайменський канал. Через губернію проходили залізниці Куопіо — Котка (побудовано 1890 року) і Куопіо—Ійсалмі (1902 рік).
В часи Фінляндії ці галузі зберігають пріоритет. При цьому відбувається механізації процесів.
Джерела
- Куопиоская губерния // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
- Provinces of Finland 1634—2009[недоступне посилання з вересня 2019]