Курганов Олександр Якович

Олександр Якович Курганов (16 березня 1903(19030316), місто Єнакієве Бахмутського повіту Катеринославської губернії, тепер Донецької області — 1964, місто Донецьк Донецької області) — радянський комсомольський та партійний діяч, 2-й секретар ЦК ЛКСМ України. Кандидат у члени ЦК КП(б)У в листопаді 1927 — червні 1930 р.

Курганов Олександр Якович
Народився 16 (29) березня 1903
Єнакієве, Катеринославська губернія, Російська імперія
Помер 1964
Партія КПРС

Біографія

Народився у робітничій родині. У 1915 році закінчив заводську школу у Єнакієве. У жовтні 1915 — січні 1920 р. — підручний слюсаря залізничного цеху Єнакіївського металургійного заводу. У 1920 році вступив до комсомолу. У січні — серпні 1920 р. — секретар комсомольського осередку Єнакіївського металургійного заводу.

У серпні 1920 — січні 1921 р. — студент короткотермінового курсу Комуністичного університету імені Свердлова у Москві.

У січні 1921 — січні 1922 р. — секретар комсомольського осередку Єнакіївського металургійного заводу. У січні 1922 — лютому 1923 р. — секретар Єнакіївського міського комітету комсомолу (КСМУ).

Член РКП(б) з лютого 1922 року.

У лютому — серпні 1923 р. — секретар кущового комітету комсомолу (КСМУ) у місті Горлівці Донецької губернії. У серпні 1923 — серпні 1924 р. — завідувач організаційного відділу Донецького губернського комітету комсомолу (ЛКСМУ).

У серпні 1924 — березні 1926 р. — відповідальний секретар Луганського окружного комітету ЛКСМУ.

У березні 1926 — жовтні 1928 р. — 2-й секретар ЦК ЛКСМУ.

У жовтні 1928 — лютому 1930 р. — відповідальний секретар Сибірського крайового комітету ВЛКСМ.

У лютому 1930 — жовтні 1932 р. — 1-й секретар Анжеро-Судженського міського комітету ВКП(б) Західно-Сибірського краю. У жовтні 1932 — травні 1937 р. — 1-й секретар Прокоп'євського міського комітету ВКП(б) Західно-Сибірського краю.

До червня 1937 р. — відповідальний інструктор ЦК ВКП(б) у Москві.

У червні — серпні 1937 р. — 2-й секретар Орджонікідзевського крайового комітету ВКП(б). У вересні — листопаді 1937 р. — у розпорядженні Донецького обласного комітету КП(б)У.

У листопаді 1937 — березні 1938 р. — секретар виконавчого комітету, заступник голови виконавчого комітету Донецької обласної ради.

У квітні 1938 року заарештований органами НКВС. Засуджений до виправно-трудових таборів. До березня 1947 року — начальник слюсарно-механічного цеху виправно-трудової колонії № 6 у місті Томську.

У березні 1947 — грудні 1949 р. — начальник механомонтажного цеху Єнакіївського коксохімічного заводу Сталінської області.

10 грудня 1949 року Особливою нарадою при МДБ СРСР засуджений на вічне поселення у Красноярському краї РРФСР. До березня 1955 року — начальник бази Орловської експедиції у селищі Тура Красноярського краю. Реабілітований, а 23 березня 1955 року відновлений у членах КПРС. Повернувся у місто Єнакієве, де проживав до серпня 1955.

У серпні 1955 — червні 1957 р. — начальник відділу робітничих кадрів Міністерства вугільної промисловості УРСР у місті Сталіно.

З червня 1957 року — на пенсії у місті Сталіно (Донецьку).

Нагороди
  • ордени
  • медалі

Джерела
  • Филиппов С. Территориальные руководители ВКП(б) в 1934—1939 гг. Справочник. — Москва, РОССПЭН, 2016. (рос.)
  • X з'їзд Комуністичної партії (більшовиків) України 20-29 листопада 1927 року. Стенографічний звіт — ДВУ, 1928
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.