Кусейла
Кусейла, Косейла (Цецилій), Аксіл (Аксел) (д/н — 686/688) — державний та військовий діяч Візантійської імперії. Очільник спротиву мусульманському загарбанню Північної Африки.
| Кусейла | |
|---|---|
| ⴰⴾⵙⵉⵍ Caecilius | |
 | |
| Народився |
невідомо Q28898410?, Q28898434?, El Bsabsad, Taounate Provinced, Марокко |
| Помер |
686/688 Тімгад, Timgadd, Timgad Districtd, Батна, Алжир |
| Підданство | Візантійська імперія |
| Національність | Бербери[1] |
| Титул | вождь берберів |
| Конфесія | християнство |
| Батько | Камрам |
Життєпис
Походив з римо-берберської родини, про що свідчить його ім'я — Цецилій, згодом перекручене арбами на Кусейла. Його батьком був Камрам (або Ламзам), але це арабський варіант імені (римо-берберське невідоме). За різними версіями був царем Авреса або Алтави, найбільш вірогідною є перша гіпотеза, оскільки в подальшому саме Аврес стали опорою Кусейли. Також висувається гіпотеза, що правив в Волюбілісі (західна частина Мавретанії Першої). Арабські джерела вказують його походження з племені ауреба.
Брав участь у боротьбі з арабами з 681 року. 683 року потрапив у полон, але зміг втекти. Кусейла зумів об'єднати племена санхаджа і бенарес. 683 році завдав поразки Укбі ібн Нафі та Абу-л-Мухаджиру в битві при Вескере (сучасна Біскра), внаслідок чого обидва арабських військовика загинули. Невдовзі після цього Кусейла в битвібіля Кабіса завдав поразки берберським племенам борт, зената і маграва, які були союзниками арабів. Внаслідок цього вдалося звільнити від загарбників Нумідію і Бізацену. Бербери, що перед тим прийняли іслам, зреклися його. Кусейла зайняв нещодавно заснований арабами Кайруан, де став володарювати. На деякий час навіть зайняв Карфаген, де ймовірно отримав титул екзарха берберів і посаду magister militum Africae (військового магістра Африки).
За різними відомостями у 686 або 687 році проти Кусейли виступив арабський полководець Зухайр ібн Каїс. Битва з ним відбулася за різними даними 688, 689 або 690 року біля Мамми (Мемса), неподалік Кейруана. В ній Кусейла зазнав повної поразки й загинув. Наслідком було завоювання більшості Африканського екзархату арабами. Боротьбуз арабами продовжила Кахіна
Джерела
- Stephan Ronart, Nandy Ronart: Lexikon der Arabischen Welt. Ein historisch-politisches Nachschlagewerk. Artemis Verlag, Zürich u. a. 1972, ISBN 3-7608-0138-2.
- Gabriel Camps, " Rex gentium Maurorum et Romanorum. Recherches sur les royaumes de Maurétanie des VIe et VIIe siècles ", Antiquités africaines, vol. 20, no 1, 1984, p. 183—218
- Conant, Jonathan (2012). Staying Roman: conquest and identity in Africa and the Mediterranean, 439—700. Cambridge New York: Cambridge University Press. pp. 280—281. ISBN 0521196973.
- Yves Modéran, Les Maures et l'Afrique romaine (IVe-VIIe siècle), Rome, Publications de l’École française de Rome, coll. " Bibliothèque des Écoles françaises d'Athènes et de Rome ", 22 mai 2013
- Dictionary of African Biography / E. K. Akyeampong, Henry Louis Gates, Jr. — NYC: OUP, 2012. — ISBN 978-0-19-538207-5