Орес (гори)
Гори Орес або Аурес, (бербер.: Awras, лат.: Aurasium,[1] араб. جبال الأوراس) — гірський масив у Північній Африці, що розташований у східних відрогах Атлаських гір. Масив лежить на схід від Сахарського Атласу на північному сході Алжиру та суміжних районах Тунісу.
Орес Idurar n Awras (берберською) جبال الأوراس (арабською) | ||||
Аурес | ||||
Каньйон Гуфі у горах Орес | ||||
Країна | Алжир, Туніс | |||
---|---|---|---|---|
Найвища точка | Джебель Шелія | |||
- координати | 35°19′05″ пн. ш. 06°38′13″ сх. д. | |||
- висота | 2328 м | |||
Мапа розташування гір Орес | ||||
Орес Idurar n Awras (берберською) جبال الأوراس (арабською) 100000 | ||||
Орес Idurar n Awras (берберською) جبال الأوراس (арабською) у Вікісховищі |
Назва
Назва гір походить з античних часів від латинського Aurasius mons, що означає «Рудні гори».
Гірський хребет дав назву гірській природній та історичній області Орес.
Географія
Гори Орес є східним продовженням Сахарського Атласу. Вони є нижчими, ніж гори Високий Атлас у Марокко. Найвищою вершиною є Джебель Шелія у вілаєті Хеншела, яка має висоту 2328 м над рівнем моря.
Белезма є північно-західною пролонгацією гір Орес. Знаходиться у районі сходження хрестів Тель-Атлас і Сахарський Атлас. Основними вершинами тут є Джебель Рефаа (2178 м) і Джебель Тішау (2136 м).[2]
Історія
Історично склалося, що Орес служив притулком і оплотом для берберських племен, утворюючи базу опору проти римлян, вандалів, візантійців і арабів протягом багатьох століть.[3]
З 1954 по 1962 роки саме цей регіон, під час алжирської війни за незалежність, був центром боротьби берберів за свободу. Складний рельєф масиву робить його одним з найменш розвинених областей Магрибу.
Населення
Гори Орес є батьківщиною берберськомовного народу Шауя. Місцеве населення практикує традиційне перегінне тваринництво, сільське господарство розвинута на кам'яних терасах в горах, де вирощується сорго, а також інші зернові культури та овочі. Взимку бербери переганяють свою худобу на відносно теплі райони в низинних долинах, де люди живуть у наметах або інших тимчасових спорудах.[4]
Примітки
- Procopius: Vandalic war (Book 3-4)
- Belezma National Park — Travel to Algeria
- Conant, Jonathan (2012). Staying Roman : conquest and identity in Africa and the Mediterranean, 439-700. Cambridge New York: Cambridge University Press. с. 280 -281. ISBN 0521196973.
- La vie économique du Chaouia de l'Aurès