Кухта
Кухта — застаріле слово жіночого роду сибірсього походження, означає масивне розростання паморозі, налипання великих мас пресованого мокрого снігу на гілках дерев. Синоміми: «куржевина», «опока». З новгородського діалекту російської мови можна припустити що слово є спільнокореневим до «кутатись» («кухтатись» — новг.)[1].
Кухта на гілках ялин в умовах високої вологості та низької температури, Мармароський масив Українських Карпат
В Україні кухту традиційно можна спостерігати у високогірному рідколіссі (криволісся) Українських Карпат, де в умовах високої вологості та стрімкого вітру відбувається намерзання снігу та паморозі на окремішних деревах, та предметах.
Також слово відоме в як слов'янське прізвище.
Кухта (в.-луж. Kóchta, нім. Kuchta, пол. Kuchta, чеськ. Kuchta, словац. Kuchta, біл. Кухта, укр. Кухта, рос. Кухта):
- Кухта Василь Васильович — поет, публіцист
- Кухта Віктор Іванович — музикант
- Кухта Іван Петрович — дипломат
- Кухта Костянтин Якович ― математик
- Кухта Павло Андрійович — економіст, журналіст і публіцист
Примітки
- Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка. В 4 тт. Т. 2: И—О. — М.: Олма-ПРЕСС, 2001. — С.190
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.