Кушнаренковська культура

Кушнаренковська культура — археологічна культура залізного століття в Південному Приураллі. Вперше описана В.Ф. Генінгом на підставі розкопок, що проводилися в 1955—1959 роках на могильнику в Кушнаренково (Башкортостан).

Існувала в VI — VIII століттях на території Закам'я, в басейнах річок Біла, Кама та Ік. Передбачається, що культура прийшла в середині VI ст. з лісостепових регіонів Зауралля та Західного Сибіру. У VIII столітті на захід від Уралу з інших угорських груп виникла Караякуповська культура.

Археологам вдалося встановити, що племена, які вивчались на ранньому етапі (у VI—VIII століттях), ховали родичів під курганами головами на північ. Черепи похованих зі слідами штучної деформації. Пізніше, вже померлих орієнтували головою на захід. У похованнях знайдені залишки зброї, кінського спорядження, різноманітних прикрас і кераміки. Значну кількість кераміки знайдено і на поселеннях. Весь ліпний посуд, круглодонний, глекоподібний або бомбоподібний за формою. Звертає увагу тонкостінність і витонченість орнаментації.

Носіїв кушнаренковської культури більшість дослідників пов'язують з кочовими уграми. О. А. Халікова, А. Х. Халіков, В. А. Іванов вважали їх мадярами[1]. Н. А. Мажитов вважає носіями кушнаренковської культури давніх предків башкирів.[2]

Література
  • Генинг В.Ф. Южное Приуралье в III—VII вв. н. э. // Проблемы археологии и древней истории угров. М., 1972.
  • Генинг В. Ф. Памятники у с. Кушнаренково на р. Белой // Исследования по археологии Южного Урала. Уфа, 1977.
  • История татар. Том I. Народы степной Евразии в древности. Казань: Рухият, 2002. 552 с.
  • Казаков Е. П. Памятники Кушнаренковского типа на территории Татарии // Тез. докл. итог. науч. сессии за 1972 г. / АН СССР. Казан. ин-т яз., лит. и истории. Казань, 1973. С. 130—131.
  • Казаков Е. П. О Кушнаренковских памятниках на территории Татарии // Вопросы археологии Урала. — Свердловск, 1981. Вып. 15. С. 136—140.
  • Казаков Е. П. Коминтерновский II могильник в системе древностей эпохи тюркских каганатов: [Респ. Татарстан] // Культуры Евразийских степей 2 пол. I тыс. н. э.: (вопросы археологии). Самара, 1998. С. 97-150.
  • Казаков Е. П. Кенотафы эпохи Тюркских каганатов в низовьях р. Камы // Древности Востока. М., 2004. С. 76-85.
  • Матвеева Г. И. О культурном и хронологическом соотношении памятников кушнаренковского и караякуповского типов // Средневековая археология евразийских степей. Материалы Учредительного съезда Международного конгресса. Том 2. Казань, 2007.
  • Археология Южного Урала: уч.пособ. Стерлитамак, 1993.

Примітки
  1. Иванов В.А. Путями степных кочевий. Уфа, Башкнижиздат, 1984, С. 38-58
  2. Мажитов Н. А. Южный Урал в VII—XIV вв. — Москва, 1977.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.