Кібі но Макібі
Кібі но Макібі (695 — 3 листопада 775) — середньовічний японський державний і військовий діяч, дипломат, вчений, поет періоду Нара. відомий під прізвиськом Кібі Дайдзін (Міністр Кібі).
| Кібі но Макібі | |
|---|---|
| яп. 吉備真備 | |
 | |
| Ім'я при народженні | Сімоцуміті но Макібі |
| Народився |
695 провінція Біттю |
| Помер | 3 листопада 775 |
| Підданство | Японія |
| Діяльність | філософ, Придворні чини, політик |
| Знання мов | японська |
| Magnum opus | Q17211534? |
| Титул | асон |
| Посада | Правий міністр |
| Термін | 766—771 роки |
| Попередник | Фудзівара но Наґате |
| Наступник | Онакатомі но Кійомаро |
| Конфесія | конфуціанство |
| Рід | Рід Сімоцуміті |
| Батько | Сімоцуміті но Кунікацу |
| У шлюбі з | 2 дружини |
| Діти | 5 синів і 1 донька |
Життєпис
Походив з провінційного знатного роду Сімоцуміті, гілки клану Кібі. Син Сімоцуміті но Кунікацу. Народився 695 року. 716 року разом з посольством на чолі із Абе но Накамаро відправився до Китаю, де панувала тоді династія Тан. Макібі навчася у тамтешній столиці Чан'ань протягом 17 років. Тут вивчав державну організацію, релігійну систему та традиції населення.
735 року надано старший шостий ранг і призначено заступником Дайгаку (Вищої школи чиновників). 736 року очолив двір імператриці. 737 року отримав молодший п'ятий ранг. 740 року стає одним з головних радників Татібана но Морое, фактичного очільника дайдзьокана (Вищої державної ради). Тоді отримує старший п'ятий ранг. Внаслідок цього разом з ченцем Гембо стає об'єктом критики Фудзівара но Хіроцугу, що того ж року повстав на Кюсю. 741 року призначається вихователем спадкоємця трону. Вже 743 року стає власником молодшого четвертого рангу й очільником управління палацу спадкоємця трону.
750 року керував провінціями Тікудзен і Хідзен. У 751 році отримує старший четвертий ранг і знову відправляється до Китаю в якості одного з заступників очільника посольства Фудзівара но Кійокави. Помернувся до Японії 753 року. 754 року стає помічником голови Дадзайфу.
764 року очолював реконструкцію монастиря Тодай. Того ж року підтримав імператрицю Кокен проти Фудзівара но Накамаро. Невдовзі Кібі призначено очолити військ для придушення заколоту останнього, з чим Кібі но Макібі впорався. За це йому надано молодший третій ранг і відзнаку (на кшталт ордена) 2 ступеню. 765 року стає старшим державним радником. 766 року призначено Правим міністром. Також надано молодший другий ранг, а 769 року — старший другий ранг.
770 року після смерті імператриці Кокен виступив проти претендента на трон принца Сіракабе, що став імператором Конін. 771 року вимушений був піти у відставку (за іншими відомості Кіб було звільнено). До самої смерті 775 року займався наукою й літературою.
Діяльність
Йому належить заслуга поширення в Японії багатьох досягнень китайської науки, мистецтва і прикладних ремесел того часу. Життя та діяльність Кібі но Макібі овіяно численними легендами. Кібі іноді приписували винахід катакани, фонетичної складової абетки кана. також приписуються привезення з Китаю гри го, лютні біви, мистецтва вишивання шовкових тканин. Але це достеменно не доведено.
Джерела
- Fogel, Joshua. (1996). The Literature of Travel in the Japanese Rediscovery of China, p. 22,
- Louis-Frédéric Nussbaum. (2005). Japan Encyclopedia, Harvard University Press, 2002 pp 512 ISBN 9780674017535.