Кіктенко Гордій Олексійович

У віці 4 років втратив мати, його виховували бабуся і дідусь. 2008 року закінчив Олександрійську ЗОШ № 15, 2011 року — ПТУ № 17, верстатник широго профілю. Був відомим у Олександрії як активіст руху вболівальників футбольного клубу ФК «Олександрiя», захоплювався малюванням та танцями у стилі хіп-хоп.

Призваний на строкову військову службу до лав ЗСУ, згодом продовжив службу за контрактом. У грудні 2013-го звільнився в запас й повернувся до Олександрії.

Під час Революції Гідності — в лавах активістів олександрійської Самооборони, чергував на блокпосту. Згодом підписав контракт про проходження служби у військовому резерві Національної гвардії України, зарахований до резервного батальйону спеціального призначення «Донбас», кулеметник.

29 серпня 2014-го загинув у селі Червоносільське під час бою з російськими десантниками — Гордій піднявся на повний зріст з кулеметом у руках, та почав стріляти в бік окупантів. Поранення були несумісні з життям — із великокаліберних кулеметів.

3 вересня тіло Гордія разом з тілами 96-ти інших загиблих у Іловайському котлі було привезено до дніпропетровського моргу. Упізнаний родиною та похований в Олександрії. Без Гордія лишилася лише 85-річна бабуся.

Зовнішні аудіофайли
	Я тебе сьогодні покидаю

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни

• нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (26.2.2015, посмертно).

• Указ Президента України від 26 лютого 2015 року року № 109/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
• Кіктенко Гордій Олексійович