Кінетохор

Кінетохор — білкова структура на хромосомі, до якої кріпляться волокна веретена поділу під час поділу клітини. Кінетохори відіграють найважливішу роль при сегрегації хромосом для подальшого поділу батьківської клітини на дві дочірні.[1]

Веретено поділу в клітині людини. Мікротрубочки виділено зеленим кольором, хромосоми — синім, кінетохори — червоним.

Кінетохори формуються на центромерах хромосом у еукаріотів. Кінетохори поділяють на дві області — внутрішню, міцно пов'язану з центромерною ДНК, і зовнішню, що взаємодіє з мікротрубочками веретена поділу.

На початку мітозу мікротрубочки, що швидко ростуть і тут же розпадаються, активно «обмацують» цитоплазму клітини в пошуках кінетохор .[1] Зв'язки мікротрубочок, що кріпляться до одиничного кінетохору, називають «К-пучками» (англ. K-bundles). З ходом еволюції і ускладненням організмів, число мікротрубочок, що кріпляться до одиничного кінетохора, очевидно, зростала: у дріжджів виду Saccharomyces cerevisiae до кінетохору кріпиться одна мікротрубочка, у Schizosaccharomyces pombe — від 2 до 4, у мушки Drosophila melanogaster від 4 до 6, у ссавців — від 20 і більше.[2]

Структурно кінетохори складаються з безлічі білків, їх набір різний у різних видів, але багато з них гомологічних. Основними білками, що входять до складу кінетохора є білки, що зв'язують його з хроматидою, і білки, що беруть участь в перенесенні хроматиди по мікротрубочках веретена поділу. Основними з них є дінеїни. Активно досліджується молекулярна еволюція будови кінетохора.