Кінний портрет

Кінний портрет — вид парадного портрета, в композиції якого портретована особа зображується верхи на коні [1][2].

Кінний портрет герцога Лерми (Рубенс, 1603)
Наполеон перетинає Сен-Бернар (Давід, 1802, третя версія картини з музею Версаль)

У європейському живопису кінний портрет склався в XVI ст., в епоху Ренесансу, коли були напрацьовані канонічні форми цього виду портрета. Кінний портрет отримав значне поширення в XVII ст. в мистецтві бароко. Кінними зображувалися здебільшого володарі (монархи) та воєначальники-переможці, які поставали перед звичайним глядачем недосяжними героями[3].

Вершник, як правило, зображувався на гарцюючому (здибленому) коні[4].

Одним з найвідоміших таких романтизованих образів є надзвичайно популярний для свого часу портрет першого консула Бонапарта на перевалі Сен-Бернар (1800) пензля Жака-Луї Давіда, п’ять версій цієї картини написав він сам, а ще декілька її копій створили інші художники (Жан-Батіст Мозес, Жорж Руже та ін.).

Див. також

Примітки
  1. Equestrian Portrait // National Gallery, London, Website: The Glossary
  2. Сорока А. В. Портрет: учеб. - метод. пособие / А.В. Сорока. – Тольятти: Изд-во ТГУ, 2013. – 52 с. — С. 10.
  3. Чежина Ю. И. Образы всадниц в русской культуре XVIII века. К типологии конного портрета // Актуальные проблемы теории и истории искусства: сб. науч. статей. Вып. 2. / Под ред. А. В. Захаровой. – СПб.: НП-Принт, 2012. – 584 с. — С. 382.
  4. Чежина Ю. И. Образы всадниц в русской культуре XVIII века. К типологии конного портрета // Актуальные проблемы теории и истории искусства: сб. науч. статей. Вып. 2. / Под ред. А. В. Захаровой. – СПб.: НП-Принт, 2012. – 584 с. — С. 382 — 383.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.