Кіномонтаж

Монтаж — термін, який має кілька взаємопов'язаних значень:

  • система специфічних виразних засобів екрану, які створюють кінематографічну образність;
  • принцип і закономірності побудови художнього образу;
  • технологічний і творчий процес поєднання окремо знятих кадрів у єдине ціле.

Види монтажу
  • Внутрішньокадровий монтаж — побудова єдиного виразного «простору-часу». Це результат роботи оператора з камерою протягом зйомки одного кадру, від «REC-старт» до «RЕС-СТОП». Його арсенал — ракурс, об'єктив (глибина простору, який зображується), масштаб зображення (далекий, загальний, середній, крупний план, деталь), довжина кадру (метраж), рух камери, колір, звук, акторське виконання, музичне і декораційне рішення фільму.
  • Міжкадровий монтаж — це поєднання кадрів на основі їх змістової взаємодії у такій послідовності, щоб було видно загальну ідею фільму.

Внутрішньокадровий і міжкадровий монтаж створюють нерозривну єдність, у якій усі виразні елементи монтажу поєднуються за законами монтажної поліфонії для створення цілісної образної системи фільму.

Основні функції монтажу
  • Образотворча. Режисери використовують монтаж для уникнення довгих описів, нерідко вони паралельно використовують дві і більше інтриги, багато різних тем та епізодів. Їх поєднання, перетинання, зіставлення ще контрастніше висвітлюють основну думку.
  • Образно-змістова. Поєднання двох незалежних за змістом епізодів іноді породжує третій, який відрізняється від змісту двох узятих за основу.

Див. також

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.