Кірсанов Микола Миколайович

Був різностороннім спортсменом: школярем обійшов на першості Києва зі спортивної гімнастики майбутнього олімпійського чемпіона Юрія Титова. Був одним з найперших українських хокеїстів. Однак більшість життя присвятив футболу. Був одним із засновників кафедри футболу в Київському інституті фізкультури, але завжди поєднував наукову та викладацьку роботу з тренерською практикою.

Став арбітром всесоюзної категорії та заслуженим тренером України. У 1965 — 1966 очолював Колегію суддів м. Києва[2]. Потрапив до списку 10 найкращих суддів СРСР 1966 року.

Працював наставником збірної Афганістану, тренером у Переяславі-Хмельницькому, а завершальні свої роки очолював обласну федерацію футболу. КОФФ найпершою, ще за союзних часів, набула статусу госпрозрахункової громадської організації, а 1997 року, вже найперша в молодій державі, офіційно зареєстрована в юридичних органах. З ініціативи Миколи Кірсанова на стадіонах Київщини, починаючи з 1996 року, проводиться Меморіал Олега Макарова, який вважається одним з найвідоміших зимових турнірів в Україні.

Помер 6 червня 1998 року.

Починаючи з 1999 року на Київщині, зазвичай у лютому-березні, проводять щорічний футбольний турнір пам'яті футбольного діяча. Список переможців меморіалу Миколи Кірсанова[3]:

• 1999 — «Ригонда» (Біла Церква)
• 2000 — «Оріон» (Київ)
• 2001 — «Система-Борекс» (Бородянка)
• 2002 — «Нафком-Академія» (Ірпінь)
• 2003 — «Альянс» (Київ)
• 2004 — «Борисфен-2» (Бориспіль)
• 2005 — «Авангард» (Корюківка)
• 2006 — «Княжа» (Щасливе)
• 2007 — «Антарес» (Обухів)
• 2008 — «Єдність-2» (Плиски)
• 2009 — «Інтер» (Фурси).
• 2010 — «Чайка» (Петропавлівська Борщагівка)
• 2011 — «Діназ» (Вишгород).

• Меморіал Миколи Кирсанова (Київська правда)^{[недоступне посилання з жовтня 2019]}
• Світлини з Миколою Кірсановим (ffk.kiev.ua)^{[недоступне посилання з липня 2019]}