Кіріно Нацуо

Кіріно Нацуо (яп. 桐 野 夏 生) — 7 жовтня 1951 року народження, м. Канадзава, префектура Ісікава) — одна з провідних сучасних японських письменниць, також відома під псевдонімом Маріко Хасіока[4].

Кіріно Нацуо
яп. 桐野夏生
Народилася 7 жовтня 1951(1951-10-07)[1][2] (70 років)
Канадзава, Японія
Країна  Японія
Діяльність письменниця-романістка, письменниця
Alma mater Seikei Universityd
Мова творів японська[3]
Роки активності 1984 — тепер. час
Жанр роман
Magnum opus Outd
Нагороди

премія Мурасакі Сікібуd (2009)

премія Рендзабуро Сібатиd (2004)

літературна премія Кьоки Ідзуміd (2003)

Shimase Romantic Literature Prized (2010)

Edogawa Rampo Awardd (1993)

Tanizaki Prized (2008)
Сайт: kirino-natsuo.com

Біографія

Кіріно Нацуо — середня з трьох дітей. У неї є два брати — один старший за неї на 6 років, другий — на 5 років — молодший[5]. З батьком-архітектором об'їздила багато японських міста. З 14 років Кіріно живе в Токіо. У 1975 році одружилась[5], в 1981 році народила доньку[5].

У 1974 році отримала диплом юриста в університеті Сейкей[6] У пошуках свого покликання, Кіріно змінила кілька сфер діяльності. Зокрема, працювала в кінотеатрі, відвідувала курси сценаристів. Лише, після досягнення 30 років, серйозно задумалася про кар'єру письменника[7].

Літературна кар'єра

Літературний дебют Кіріно відбувся в 1984 році, коли вона опублікувала перші романи про кохання[8]. Однак романи, написані в цьому жанрі, не були популярні в Японії, тому вона не могла заробити собі на життя їх виданням і також не відчувала бажання продовжувати писати[8]. Вирішивши зосередитися на психологічних аспектах злочинів, на початку 1990-х Кіріно видає перші детективні романи[8]. Вона є автором кількох збірок оповідань і ряду романів та стала одним з найпопулярніших сучасних японських письменників[9].

Широку популярність їй приніс опублікований в 1997 році роман роман «Аут», який отримав премію Асоціації японських авторів детективів і став фіналістом (англійський переклад премії імені Едгара Аллана По (2004 роки)[6]. Також Кіріно лауреат премії Едогава Рампа(1993 рік), яку отримала за свій дебют як автор детектива — роман Kao ni Furikakaru Ame («Дощ, що капає на моє обличчя»), і призу Наокі за роман Yawarakana hoho («Ніжні щічки»).

Примітки
  1. Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  2. Babelio — 2007.
  3. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. Scalise, Paul (2003). Interview. JapanReview.Net. JapanReview.Net. Архів оригіналу за 20 лютого 2013. Процитовано 4 листопада 2013.
  5. Kirino, Natsuo (2009). About Her. Bubblonia. Natsuo Kirino. Процитовано 4 листопада 2013.
  6. Lutz, RC (2008). Natsuo Kirino. У Carl Rollyson. Critical Survey of Mystery & Detective Fiction (вид. Revised). Pasadena, CA: Salem Press.
  7. Nagai, Mariko (2008). An Interview with Natsuo Kirino. Chattahoochee Review 28 (1): 98–119.
  8. Duncan, Andrew. Natsuo Kirino Interview. Indiebound. Процитовано 21 листопада 2013.
  9. Seaman, Amanda C. (2006). Inside OUT:Space, Gender, and Power in Kirino Natsuo. Japanese Language and Literature 40 (2): 197–217. Процитовано 13 грудня 2013.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.