Кічмаренко Сергій Володимирович

Народився 1982 року в селі Студена Вінницької області. Офіцер, військовослужбовець 7-го ОПАА, миротворець (місія в Косово).

З початком російської агресії подолав численні бюрократичні перепони, аби знову потрапити до війська. Мобілізований 20 червня 2014 року, після підготовки на Рівненському полігоні потрапив до 7-го полку, згодом — у складі 51-ї бригади, брав участь у боях за Іловайськ. Під час виходу з оточення був поранений, потрапив у полон.

Зазнав бойової травми — 29 серпня під час виходу з оточення біля Многопілля потрощена від вибуху нога, переломи, травми, кілька осколків у тілі. Проходив лікування у Львові та Вінниці, демобілізувався через стан здоров'я, вийшов на пенсію.

14 вересня 2015 на автовокзалі Піщанки відчув себе погано, Сергію викликали «швидку», однак врятувати його не вдалося — помер від серцевого нападу.

Похований в смт Піщанка 16 вересня 2015 року, піщани прощали Героя на колінах.

Без Сергія лишились батьки, дружина, син 2005 р.н.

• на честь загиблих Андрія Добраня і Сергія Кічмаренка в Студеній відкрито меморіальну дошку
• недержавна нагорода — медаль «За незламність духу» (березень 2017, посмертно).

• Боєць з Піщанки загинув за кілька днів до відпустки
• Боєць АТО Сергій Кічмаренко прийшов додому з війни і помер від серцевого нападу
• За незламність духу