К'ак'-Холов-Чан-Йо'паат

К'ак'-Холов-Чан-Йо'паат (д/н — бл. 810) ахав Цу'со у бл. 795—810 роках. Відомий також як «Нефритове Небо».

К'ак'-Холов-Чан-Йо'паат
К'ухуль Цу' Ахав
Початок правління: між 795 та 800
Кінець правління: бл. 810

Попередник: Чан-Йо'паат

Дата народження: невідомо
Місце народження: Кіріґуа
Країна: Царство Цу'со
Дата смерті: бл. 810
Місце смерті: Кіріґуа
Батько: К'ак'-Тілів-Чан-Йо'паат

Життєпис

Був сином ахава К'ак'-Тілів-Чан-Йо'паата. Про дату народження нічого невідомо. Посів трон після смерті свого брата-ахава Чан-Йо'паата. Посів трон між 795 та 800 роками.

Він відновив перервану його попередником практику установки стел, що повинно було продемонструвати повернення до традицій К'ак'-Тілів-Чан-Йо'паата. Проте їхні незначні розміри свідчать про те, що цей володар вже не міг зосереджувати на створенні монументів великі матеріальні і людські ресурси.

З нагоди закінчення десятиліття 9.18.10.0.0, 10 Ахав 8 Сак (19 серпня 800 року) в Кіріґуа було встановлено с​телу I. На ній міститься найдокладніший опис переможної для царства Цу'со війни проти Шукуупської держави в 738 році.

Незважаючи на зусилля К'ак'-Холов-Чан-Йо'паата держава все більше занепадає. У день 9.18.15.0.0, 3 Ахав 3 Йаш (24 липня 805 року) було висвячено останній відомий на сьогоднішній день монумент з Кіріґуа — стела К. Вона містить опис проведених К'ак'-Холов-Чан-Йо'паатом обрядів.

Також за наказом цього ахава зведено 2 найбільших споруди Акрополя Кіріґуа: 1B-5 та 1B-1. В написах з Споруди 1B-1 міститься найпізніша дата історії Цу'со — 9.19.0.0.0, 9 Ахав 18 Моль (28 червня 810 року). В цей день К'ак'-Холов-Чан-Йо'паат відсвяткував закінчення к'атуна разом з Яш-Пасах-Чан-Йо'паатом, ахавом Шукуупа. Ця дата наведена в довгому тексті на фасаді, від якого збереглася лише невелика частина, а також на трьох лавах з внутрішніх кімнат споруди.

Точна дата смерті невідома. Це відбулося десь у 810-х роках. Натепер К'ак'-Холов-Чан-Йо'паат вважається останнім володарем царства Цу'со. З його смертю ця держава припинила своє існування.

Джерела

  • Looper M. Lightning Warrior: Maya Art and Kingship at Quirigua — Austin, 2003 — Р. 193, 205, 238
  • Martin S., Grube N. Chronicle of the Maya Kings and Queens: Deciphering the Dynasties of the Ancient Maya. Second edition. — L.; N.Y., 2008 — Р. 224
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.