К-52 (1939)

К-52 — радянський великий дизель-електричний підводний човен серії XIV, типу «Крейсерська», що входив до складу Військово-морського флоту СРСР за часів Другої світової війни. Закладений 28 лютого 1938 року на верфі заводу № 194, у Ленінграді під будівельним номером 455. 5 липня 1939 року спущений на воду. 11 жовтня 1942 року корабель включений до складу Балтійського флоту ВМФ СРСР.[1]. Першим командиром став капітан-лейтенант Шулаков Євген Георгійович.

К-52
Схема підводного човна типу «Крейсерська»
Під прапором	Військово-морський флот СРСР
Порт приписки	Кронштадт Гельсінкі Полярний
Закладений	28 лютого 1938 року
Спуск на воду	5 липня 1939 року
Введений до складу флоту	11 жовтня 1942 року
Виведений зі складу флоту	20 березня 1975
На службі	1942-1955
Загибель	29 грудня 1955 року знятий з озброєння та списаний на брухт
Бойовий досвід	Друга світова війна Кампанія на Балтійському морі
Нагороди
Основні характеристики
Тип корабля	крейсерський дизель-електричний торпедний підводний човен
Позначення проєкту	типу «Крейсерська»
Розробник проєкту	завод № 194, Ленінград
Головний конструктор	Рудницький М. О.
Швидкість (надводна)	22,5 вузли (42 км/год)
Швидкість (підводна)	10 вузлів (18 км/год)
Робоча глибина занурення	80 м
Гранична глибина занурення	100 м
Автономність плавания	50 діб
Екіпаж	67 осіб (10 офіцерів і 57 матросів)
Розміри
Водотоннажність надводна	1 490 т
Водотоннажність підводна	2 104 т
Довжина найбільша (по КВЛ)	97,7 м
Ширина корпусу найб.	7,4 м
Середня осадка (по КВЛ)	4,04 м
Силова установка
дизель-електрична; 2 × дизельних двигуни 9ДКР дизель-генератор 38К8 2 × електродвигуни ПГ11
Гвинти	2
Потужність	2 × 4200 к.с. (дизелі) 800 к.с. (дизель-генератор) 2 × 1200 к.с. (електродвигун)
Озброєння
Артилерія	2 × 102-мм корабельні гармати Б-24БЛ
Торпедно- мінне озброєння	6 носових та 4 кормові ТА калібру 533-мм (24 торпеди) 20 мін
ППО	2 × 45-мм напівавтоматичні гармати 21-К

За радянськими даними у часи німецько-радянської війни човен здійснив 3 бойових походи в акваторії Балтійського моря, у яких здійснив 13 торпедних атак і потопив 7 транспортів (47 000 тонн) і 1 сторожовий корабель Крігсмаріне. Жодна з перемог не підтверджена даними і архівами противника.

Після закінчення війни К-52 перевели на Північ. 9 вересня 1949 року він отримав позначення Б-6. 29 грудня 1955 року підводний човен вивели з бойового складу флоту і переробили на плавучу зарядову станцію ПЗС-25 (з грудня 1956 року ЗАЗ-2), а з 12 вересня 1958 року в навчально-тренувальну станцію УТС-31. 20 березня 1975 року виключений з корабельних списків ВМФ у зв'язку зі здачею на злам.