Лабунька Марія
Марія Лабунька (Марія Ровенчук псевдо: «Ірина», «Ірина Сурмач»; нар. 12 лютого 1924, с. Печеніжин, нині Печеніжинська селищна громада, Коломийський район, Івано-Франківська область — пом. 17 жовтня 1996, м. Філадельфія, США) — окружний керівник УЧХ Ярославщини, провідниця жіночої мережі ОУН округи «Батурин» на Закерзонні, педагог, громадська діячка.
Марія Лабунька | |
---|---|
| |
Загальна інформація | |
Народження |
12 лютого 1924 с. Печеніжин, нині Печеніжинська селищна громада, Коломийський район, Івано-Франківська область |
Смерть |
17 жовтня 1996 (72 роки) Філадельфія, Пенсільванія, США |
Військова служба | |
Приналежність | Українська держава (1941) |
Вид ЗС |
УПА ОУНР |
Війни / битви |
Український визвольний рух 1920—1950 років Друга Світова війна |
Життєпис
Навчалася у Коломийській гімназії, яку закінчила 1944 року.
У 1944—1946 очолювала жіночу мережу ОУН округи «Батурин» Закерзонського краю (під псевдом «Ірина Сурмач»). У 1948 році пробилася на Захід з рейдуючою групою УПА.
До 1952 вивчала педагогіку й етнографію в УВУ в Мюнхені. У 1955 році емігрувала до США. Там брала участь у житті української громади.
Померла 17 жовтня 1996 року, похована на цвинтарі святого Андрія (Саут-Баунд-Брук).
Творчість
Автор книги спогадів «Коли ліс був наш батько. Спомини»(2016), яка стала бестселлером.[1] В 2021 книгу в Україні вперше презентував син Ілля [2]
Примітки
- Коли ліс був наш батько. Спомини
- У Тернополі презентували книжку членкині ОУН-УПА. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 2 січня 2022.
Джерела
- Мацько В. П. Лабунька Марія // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [вебсайт] / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006.