Лагода Петро
Петро Лагода (псевдо: «Громовий»; 25 травня 1912, с. Гута, Сокальський район, Львівська область — 1993, с. Забужжя, Сокальський район, Львівська область ) — український військовик, хорунжий УПА, командир сотень «Ведмідь» та «Жубри II» в ТВ-14 «Асфальт».
| Петро Лагода | |
|---|---|
 Хорунжий | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
25 травня 1912
с. Гута, Сокальський район, Львівська область |
| Смерть |
1993 с. Забужжя, Сокальський район, Львівська область |
| Псевдо | «Громовий» |
| Військова служба | |
| Приналежність |
 Українська держава (1941) |
| Вид ЗС |
 УПА |
| Формування |
 |
| Командування | |
|
командир сотні «Ведмідь» командир сотні «Жубри II» | |
Життєпис
Народився 25 травня 1912 року в селі Шмітків Грубешівського повіту (тепер село Гута, Сокальський район, Львівська область) в сім’ї Василя та Анни.
З 1933 року член ОУН. У 1938 році заарештований польською владою за участь у організації, утримувався у концтаборі Береза Картузька.
У вересні 1939 року повернувся до рідного села.
В УПА з 1942 року. Організаційно-мобілізаційний референт Сокальської округи (кін. 1943–2.06.1944), організатор кількох сотень УПА, к-р сотні (04–05.1944), к-р сотні “Ведмідь” (05–07.1944), к-р сотні “Жубри ІІ” (10.1944–весна 1945). Переведений у ВО-6 «Сян». Старший булавний (15.04.1945), хорунжий (22.01.1946).
Учасник спільної опреації УПА та ВіН на місто Грубешів у 1946 році.
Під час рейду через Чехословаччину попав у полон та був переданий польській комуністичній владі. Засуджений до смертної кари, але згодом помилуваний. Відбував ув'язнення в Іркутську (СРСР).
Після звільнення переданий знову Польщі. Проживав у селі Сілєц Ольштинського воєводства, що біля Кентчина. Після проголошення Незалежності повернувся до України, казав що:
Я вже можу помирати, тому що Україна, за яку я боровся і про яку я мріяв, є.
Помер в 1993 році та з почестями похоронений в селі Забужжя.