Лазарев Василь Єгорович
Василь Єгорович Ла́зарев (рос. Василий Егорович Лазарев; 1820 — 5 (17) вересня 1882) — російський контр-адмірал, в період оборони Севастополя лейтенант 39-го флотського екипажу.
| Василь Єгорович Лазарєв | |
|---|---|
 | |
| Народження | 1820 |
| Смерть |
5 (17) вересня 1882 Севастополь, Таврійська губернія, Російська імперія |
| Поховання | |
| Країна |
 Російська імперія |
| Рід військ | військово-морські сили |
| Роки служби | 1833—1874 |
| Звання | контр-адмірал (з 1874 року) |
| Війни / битви |
Кримська війна • Оборона Севастополя |
| Нагороди |
 Орден Святого Георгія |
Біографія
Народився у 1820 році. У 1833 році поступив учнем в Чорноморську штурманську роту, а в 1841 році був проведений в мічмани. Плавав на різних суднах в Чорному морі.
Учасник Кримської війни. В обороні Севастополя брав участь всі 349 днів: командував Камчатським люнетом, артилерією на Малаховому кургані. Кілька разів був поранений і контужений. 11 травня 1855 року за Севастополь Найвищим розпорядженням удостоєний ордена святого Георгія 4-го ступеня[1].
27 серпня 1855 року під час відбиття штурму, важко поранений, потрапив у полон на Малаховому кургані. Після закінчення Кримської війни, в 1856 році повернувся на батьківщину. Служив на Чорному морі, в 1874 році його призначили в контр-адмірали з виходом у відставку.
Помер 5 (17 вересня) 1882 року. Похований у Севастополі на Братському кладовищі. Надгробок — стрілчастих обрисів стела, з використанням готичних форм, — споруджено з білого мармуру. Встановлена на цоколі з кримбальського вапняку. На стелі — навершя у вигляді рельєфної гірлянди, у нижній частині — грецький хрест в рельєфних гілках дуба та лавра. Епітафія: «Контр-адмирал Василий Егорович Лазарев скончавшийся 5 сентября 1882 года на 62 году жизни».
Примітки
- А. М. Чикин. Севастополь. Историко-литературный справочник. «Вебер». Севастополь. 2008. ISBN 978-966-335-102-5. стор. 286.(рос.)
Джерела
- www.hram-flot.narod.ru(рос.)