Дуб

Дуб (Quercus) рід багаторічних рослин родини букових, що налічує приблизно 430 негібридних видів[1][2]. Його представники поширені переважно у помірних і тропічних областях Північної півкулі. Серед дубів існують цінні деревні, танідоносні, лікарські та декоративні рослини, деякі з них у минулому широко використовували як харчові.

Дуб
Період існування: палеоген (можливо, пізня крейда) – сьогодення
Дуб звичайний (Quercus robur) — типовий вид
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Букоцвіті (Fagales)
Родина: Букові (Fagaceae)
Підродина: Quercoideae
Рід: Дуб (Quercus)
L., 1753
Вікісховище: Quercus

Дуб у багатьох народів вважають найкрасивішим деревом, і до нього ставляться з пошаною і любов'ю. Недарма латиною дуб так і називається: «гарне дерево» — Кверкус (Quercus), від кельтських слів «quer» — «гарний» і «cuez» — «дерево»[3].

Опис

Осіннє листя дуба звичайного
Плоди дуба — жолуді
Листки і суцвіття дуба червоного

До дубів належать переважно великі дерева до 40 метрів заввишки, рідше — низькі дерева або кущі. Стовбур у цих дерев зазвичай товстий, гілки звивисті, кремезні, утворюють широкий намет з листя, який справляє враження потужності і сили.

У Греції та Іспанії відомі дуби з солодкими жолудями[3]. В Україні поширюється дуб червоний, завезений в Європу з Північної Америки в XVII столітті. Особливо гарний він в листопадний період, тоді його листя набуває відтінків червоного кольору (на кожному окремому дереві відтінки можуть різнитися). Але за споживацькими характеристиками його деревина поступається вітчизняному дубу.

У популяціях дубів поширений сезонний поліморфізм — є літні та зимові біоморфи[3]. У літнього рано розпускається листя, яке восени опадає. У зимового дуба листя з довгими черешками з'являється пізно, але восени не опадає, а засохле тримається на гілках усю зиму. У коркового вічнозеленого дуба, поширеного у Франції, Іспанії, Італії та на Кавказі, зелене листя не сохне і не опадає щороку, а тримається на гілках кілька років (див. також: Вічнозелений дуб).

Деревина дуба особливо міцна. Дубові колоди, потрапивши у воду, не гниють, а стають чорними і ще міцнішими, утворюючи так званий морений дуб, який особливо цінують у столярних роботах. Дубильні речовини, які містяться в деревині, запобігають гниттю, тому з дуба роблять діжки і паркет.

Дуб починає цвісти на відкритих місцях у двадцять років, а в лісі — в п'ятдесятилітньому віці[3]. Одночасно з листям з'являються повислі сережки з тичинками, по чотири в кожній квітці. На довгих же стеблинках виростають маточкові квітки по дві-три разом. З цих квіток після запилення утворюються жолуді. Кожен жолудь сидить в круглій чашечці плюсці.

Листя дуба є їжею для численних тварин, деякі з них можуть помітно шкодити (дубова листовійка, жук трубкокрут дубовий та інші).

Поширення в Україні

Дуб — основна лісотвірна порода Лісостепу, росте в суміші з сосною, грабом, ясеном, ялиною, буком (див. також діброва). Росте на більшій частині України, в Степу рідше, головним чином в долинах річок. Він займає 27 % площі державного лісового фонду України. Основні заготівлі роблять під час рубок, догляду і головних рубок у Кіровоградській, Тернопільській, Хмельницькій, Вінницькій, Черкаській, Київській, Чернігівській, Полтавській, Сумській, Харківській, Донецькій, Івано-Франківській, Львівській і Чернівецькій областях.

Використання

Найчастіше дуб використовують при виготовленні меблів. Дубові меблі вважають найкрасивішими і міцними, крім того, щільна деревина дає змогу прикрасити деталі рельєфним різьбленням. Також міцність і твердість деревини сприяє виготовленню дрібних кріпильних, але в той же час міцних з'єднань. Дуб — одна з небагатьох порід деревини, з якої можна зробити гнуті деталі різного радіусу. Через високий вміст в деревині дубильних речовин дуб вважають найбільш стійкою до гниття серед усіх листяних дерев.

Крім того, використовують у столярно-меблевому і паркетному виробництвах; вагоно-, обозо- судо-, сільгоспмашинобудуванні, для виготовлення бочок під виноградні вина. Деревина і кора дуба слугують для отримання дубильних речовин.[4][5]

У харчуванні

Корейське желе-салат з жолудів дуба

Дуб був першою борошняною рослиною, що її використала для їжі людина. Жолуді містять багато дубильних речовин, тому на смак гіркі. Щоб позбавити гіркоти зібрані восени чи напровесні жолуді, їх чистять, подрібнюють на 6-8 частинок і вимочують два-три дні у воді. Протягом цього часу воду змінюють. Раніше подрібнені жолуді вкладали в плетені кошики та затоплювали в проточній воді струмків або річок.

Після вимочування жолуді заливають свіжою водою і деякий час проварюють. Далі висушують на сонці, а потім завершують у печі або духовці. Висушена крихка маса подрібнюється на крупу в млині, ступі чи крізь м'ясорубку. Зазвичай із жолудяного борошна печуть коржики, оладки та різноманітне печиво. Якщо до такого борошна додати 10-15% зернового для в'язкості, то вийде смачний і поживний хліб.

У Франції та Англії в такий спосіб і тепер готують жолудяне борошно та використовують для приготування спеціальних сортів тістечок, тортів, печива.

Листя дуба використовують як пряно-ароматний додаток для квашення огірків.[6]

Деякі дуби мають меншу кількість таніну в жолудях, тому позбавити гіркоти їх простіше. Наприклад дуб Келлога, що здавна використовують індіанці в їжу.[7]

У Кореї з жолудів роблять желе доторі-мук (도토리묵, англ. Dotori-muk). Його переважно готують у гірських районах. Жолуді розмелюють на пасту, що має оранжево-коричневий колір. Пасту розмішують у воді, відділяючи волокна від крохмалю. Водну суміш з крохмалем періодично відстоюють, щоб він осів, і змінюють, вилучаючи танін.[8]

Дуб у культурі Кукутень-Трипілля

Вчені-археологи ще за часів СРСР при розкопках давніх поселень трипільської культури на території сучасної Кіровоградщини знайшли докази того, що тодішні люди розтирали жолуді дуба на борошно. За версією радянських вчених, з нього випікали хліб.[9] Хоча відомо, що з борошна жолудів дуба можна виготовляти також напій, який називають «кавою з жолудів».

Дуб як символ

Дуб — символ Перуна, Сонця та інших богів; дерева життя; гордості й міці, сили, довговічності, здоров’я; цілісності; дужого, гарного парубка; нерозважливості[10].

У багатьох індоєвропейських традиціях існував культ дуба, який вважали священним деревом, оселею богів, небесними воротами, крізь які божество може з'явитися перед людьми. Як і всі дерева, дуб виступає в ролі світового дерева: він символізує світову вісь, що з'єднує верхній та нижній світи, живих та померлих предків, знаменуючи центр Всесвіту. Дуб означав силу, мужність, витривалість, довголіття, родючість, шляхетність, вірність. Це дерево було присвячено верховним богам-громовержцям: у Греції Зевсу, у Давньому Римі Юпітеру, у Німеччині — Донару, у литовців Перкунасу, у слов'ян Перуну.

Дуб символічно пов'язують із вогнем і блискавкою. За думкою Дж. Фрезера, давні люди вважали, що «великий бог неба, об'єкт їхнього культу, чий жахливий голос долітав до них у гуркоті грому, полюбив дуб більше за інші дерева і часто сходив на нього з грозової хмари у вигляді блискавки, залишаючи на згадку про свій візит розщеплений, обвуглений стовбур та спалене листя. Такі дерева були оточені ореолом слави, тому що в їхньому руйнуванні бачили руку великого Громовержця». Місце, куди вцілювала блискавка, ставало священним.

Дубові гаї були місцем здійснення обрядів, важливих ритуалів (жертвоприношення, суду, клятьби), в них улаштовувалися свята. Дубова палиця як зброя громовержця чи сонячного бога символізувала твердість влади, суворість. Вінок із дубового листя виражав ідею сили, міцності, гідності.

Окрім Зевса, у Стародавній Греції дуб був присвячений також богу сонця, науки і мистецтв Аполлону[3]. Дубова гілка означала могутність. Вінком з дубових гілок нагороджували за порятунок життя і військові подвиги. Центром святилища Зевса у Додоні був старий дуб, під яким розташовувалось джерело. За шелестом листя цього дуба пророкували жерці оракула при храмі.[3] Зевсу був присвячений і особливий крилатий дуб, на який було накинуто ковдру із зображенням землі, океану й зірок. У дуб та липу були посмертно перетворені Філемон і Бавкіда, тут дуб виступає як символ подружнього щастя. «Дубовими» німфами були дріади. В Афінах хлопчик, який вимовляв під час елевсінських містерій подружню формулу, увінчувався дубовим листям і тернями. За легендою, у Геракла була дубова палиця. За деякими версіями з дуба була зроблена щогла корабля аргонавтів.

У Стародавньому Римі дуб символізує силу та довголіття. Щороку у дубовому гаю святкувалося весілля Юпітера і Юнони, на учасниках обряду були вінки з дубового листя. Дубові гілки носили у шлюбних процесіях як символ родючості. Священним вважали й дубове поліно, через нього підтримувався вічний вогонь у храмі Вести.

Дубу відведено місце й у сакральних уявленнях кельтів. Зокрема, під дубом творить свої чари Мерлін. Кельтські жерці, друїди, перетворювали дубові гаї на справжні святилища і культові центри, а дубові гілки використовували в різноманітних ритуальних обрядах. Саме слово «друїд» походить, на думку дослідників, від давньої назви дуба[джерело?]. У віруваннях друїдів дуб символізував вісь світу й асоціювався із силою та мудрістю. За уявленнями кельтів, усе, що росте на цьому священному дереві, є даром небес. Особливу роль відіграє образ дуба, увінчаного «золотою гілкою» омели, причому дуб символізує чоловіче начало, а омела — жіноче. В епоху християнізації кельтів багато церков та монастирів в Ірландії часто будували неподалік від дібров або окремих дубів.

У давнину у слов'ян дуб був символом слов'янського язичницького верховного бога Перуна — володаря вогню та блискавки, покровителя вояків та ковалів. Було також поширене вірування, що у дубах мешкають душі померлих предків. Це уявлення підтверджується реальним фактом давніх поховань у лісах, зокрема, дубових, — на деревах і під деревами. У легендах і казках давніх слов'ян дуб найчастіше є сакральним місцем, із яким пов'язана доля людини і біля якого здійснюються вирішальні для героїв події.

Дуб шанували і як дерево родючості; зберігся звичай садити дубок при народженні дитини. Українці саджали дуб на могилах або в пам'ять про померлих чоловіків — старійшин роду, мудреців народу, видатних суспільно-політичних діячів та полководців. Наприклад, дуб Шевченка в Полтаві — живий пам'ятник Т. Г. Шевченкові, посаджений на спомин про перевезення тіла поета до України полтавською «Громадою» 6 (18) травня 1861 р. в час перепоховання поета біля Канева.[11]

У карпатських слов'ян у старовинній пісні співається:

«В той час, коли не було ні землі, ні неба, тільки одне синє море — серед цього моря стояло два дуби, а на дубах сиділи два голуби; голуби спустилися на дно моря, дістали піску і каменю, з яких і створилися земля, небо і небесні світила»[3].

Про це ж писав римський натураліст Пліній Старший: «… дуби … незаймані століттями, одного віку зі Всесвітом, вони вражають своєю майже безсмертною долею, як найбільше чудо світу». Римляни присвячували дуб Юпітеру, тому і жолудь носив назву: «Югланс» (Juglans), тобто «Юпітерів плід»[3].

Існує також стародавня легенда про те, як в одному королівстві жив князь Понтелій зі своїм сином Дубином. Після смерті батька почав правити його син. Він був дуже жадібний та злий. Він кожен день страчував з насолодою невинних людей. Жителям це дуже не подобалось, та вони не могли протистояти війнам та князю. Тому вони пішли до великої гори їхньої країни, де жив маг. Вони просили допомоги. Маг допоміг їм і пішов до князя. Всіх, хто підкорився, він перетворив на жолуді, а самого князя на дерево. Дуб назвали на його честь. І досі цей дуб стоїть в Закарпатській області в Великоберзянському районі під назвою Дідо-Дуб. Йому вже понад 1200 років.

У біблійній традиції дуб — символ гордості й зарозумілості; біля дуба стає царем Азімелах, під дубом сидить Саул, під дубом Іаков закопує чужих богів, на дубі знаходить свій кінець Авессалом. У християн дуб — емблема Христа як сили, що проявляється в біді, твердості у вірі й чесноті. За деякими версіями християнського переказу хрест розп'яття був зроблено з дуба.

Дуб також національне дерево Англії, Естонії, Франції, Німеччини, Литви, Польщі, США та Сербії. Національна команда Румунії з регбі має символом дуб. Золототе та срібне дубове листя символізує військові звання в збройних силах США.

Дуби-рекордсмени

Дуби — довговічні рослини, деякі з них доживають до двох тисяч років,[12] а столітні дуби трапляються дуже часто.[3]

Цікаві факти

  • Серед переможців Всеукраїнського конкурсу «Національне дерево України» дуби посіли такі місця:
    • 3 місце в номінації «Найстаріше дерево України» посів 1300-річний Дуб Чемпіон.
    • 2 місце в номінації «Меморіальне дерево України» посіли три 1000-річні Дуби Тараса Шевченка.
    • 3 місце в номінації «Меморіальне дерево України» посів 1000-річний Дуб Максима Залізняка.
    • 1 місце в номінації «Історичне дерево України» посів 700-річний Запорізький дуб.
    • 1 місце в номінації «Історичне дерево України» посів 1000-річний Юзефінський Дуб.
    • 1 місце в номінації «Естетично цінне дерево України» посів 900-річний Дуб Ґрюневальда.
    • 3 місце в номінації «Естетично цінне дерево України» посів 800-річний Монастирський Дуб.
  • Грибниці багатьох грибів пов'язані з коренями дерев[3]. Грибні нитки проходять під шкірку коренів. При цьому виявляється, що корені дерев з грибниці висмоктують воду з мінеральними речовинами, а грибниця з коренів цукор[3]. Нитки гриба ніби замінюють кореням кореневі волоски. Дослідами встановлено, що такі дерева, як дуб і бук, без грибів погано ростуть[3]. Симбіоз гриба і коренів дерева називають мікоризою.
  • Фітонциди листя дуба вбивають стійкий мікроб дизентерійну паличку[3].
  • У Карпатах знайдено викопні рештки 30 видів дуба; зараз в Карпатах їх є 8 видів[15].
  • На честь цих дерев названо астероїд 8643 Кверкус[16].

Види

  1. Quercus acerifolia
  2. Quercus acrodonta
  3. Quercus aculcingensis
  4. Quercus acuta
  5. Quercus acutangula
  6. Quercus acutifolia
  7. Quercus acutissima дуб найгостріший
  8. Quercus aerea
  9. Quercus afares
  10. Quercus affinis
  11. Quercus agrifolia
  12. Quercus ajoensis
  13. Quercus alba
  14. Quercus albicaulis
  15. Quercus albocincta
  16. Quercus aliena
  17. Quercus alnifolia
  18. Quercus alpescens
  19. Quercus annulata
  20. Quercus aquifolioides
  21. Quercus arbutifolia
  22. Quercus argentata
  23. Quercus argyrotricha
  24. Quercus aristata
  25. Quercus arizonica
  26. Quercus arkansana
  27. Quercus asymmetrica
  28. Quercus aucheri
  29. Quercus augustini
  30. Quercus auricoma
  31. Quercus austrina
  32. Quercus austrocochinchinensis
  33. Quercus baloot
  34. Quercus baolamensis
  35. Quercus baronii
  36. Quercus barrancana
  37. Quercus bawanglingensis
  38. Quercus bella
  39. Quercus benthamii
  40. Quercus berberidifolia
  41. Quercus bicolor
  42. Quercus bidoupensis
  43. Quercus blakei
  44. Quercus boyntonii
  45. Quercus braianensis
  46. Quercus brandegeei
  47. Quercus brandisiana
  48. Quercus brantii
  49. Quercus breedloveana
  50. Quercus brenesii
  51. Quercus brevicalyx
  52. Quercus breviradiata
  53. Quercus buckleyi
  54. Quercus canariensis
  55. Quercus canbyi
  56. Quercus candicans
  57. Quercus carmenensis
  58. Quercus castanea
  59. Quercus castaneifolia
  60. Quercus cedrosensis
  61. Quercus cerris
  62. Quercus championii
  63. Quercus chapmanii
  64. Quercus charcasana
  65. Quercus chartacea
  66. Quercus chenii
  67. Quercus chevalieri
  68. Quercus chihuahuensis
  69. Quercus chimaltenangana
  70. Quercus chinantlensis
  71. Quercus chrysocalyx
  72. Quercus chrysolepis
  73. Quercus chrysotricha
  74. Quercus chungii
  75. Quercus ciliaris
  76. Quercus coahuilensis
  77. Quercus coccifera
  78. Quercus cocciferoides
  79. Quercus coccineaдуб шарлатовий
  80. Quercus coffeicolor
  81. Quercus conduplicans
  82. Quercus congesta
  83. Quercus conspersa
  84. Quercus convallata
  85. Quercus conzattii
  86. Quercus copeyensis
  87. Quercus cornelius-mulleri
  88. Quercus cortesii
  89. Quercus costaricensis
  90. Quercus crassifolia
  91. Quercus crassipes
  92. Quercus crenata
  93. Quercus crispifolia
  94. Quercus crispipilis
  95. Quercus cualensis
  96. Quercus cubana
  97. Quercus daimingshanensis
  98. Quercus dalechampiiдуб золотистий
  99. Quercus dankiaensis
  100. Quercus delavayi
  101. Quercus delgadoana
  102. Quercus delicatula
  103. Quercus deliquescens
  104. Quercus dentata
  105. Quercus depressa
  106. Quercus depressipes
  107. Quercus deserticola
  108. Quercus devia
  109. Quercus dilacerata
  110. Quercus dinghuensis
  111. Quercus disciformis
  112. Quercus diversifolia
  113. Quercus dolicholepis
  114. Quercus dongfangensis
  115. Quercus donnaiensis
  116. Quercus douglasii
  117. Quercus dumosa
  118. Quercus durata
  119. Quercus durifolia
  120. Quercus edithiae
  121. Quercus eduardi
  122. Quercus edwardsiae
  123. Quercus elevaticostata
  124. Quercus ellipsoidalis
  125. Quercus elliptica
  126. Quercus elmeri
  127. Quercus emoryi
  128. Quercus engelmannii
  129. Quercus engleriana
  130. Quercus eumorpha
  131. Quercus fabrei
  132. Quercus faginea
  133. Quercus falcata
  134. Quercus fimbriata
  135. Quercus floccosa
  136. Quercus flocculenta
  137. Quercus floribunda
  138. Quercus frainetto
  139. Quercus franchetii
  140. Quercus frutex
  141. Quercus fuliginosa
  142. Quercus fulva
  143. Quercus furfuracea
  144. Quercus fusiformis
  145. Quercus gaharuensis
  146. Quercus galeanensis
  147. Quercus gambelii
  148. Quercus gambleana
  149. Quercus garryana
  150. Quercus gemelliflora
  151. Quercus geminata
  152. Quercus georgiana
  153. Quercus germana
  154. Quercus ghiesbreghtii
  155. Quercus gilliana
  156. Quercus gilva
  157. Quercus glabrescens
  158. Quercus glauca
  159. Quercus glaucescens
  160. Quercus glaucoides
  161. Quercus gomeziana
  162. Quercus gracilenta
  163. Quercus gracilior
  164. Quercus grahamii
  165. Quercus gravesii
  166. Quercus greggii
  167. Quercus griffithii
  168. Quercus grisea
  169. Quercus gulielmitreleasei
  170. Quercus gussonei
  171. Quercus guyavifolia
  172. Quercus hainanica
  173. Quercus handeliana
  174. Quercus hartwissiana
  175. Quercus havardii
  176. Quercus helferiana
  177. Quercus hemisphaerica
  178. Quercus hinckleyi
  179. Quercus hintonii
  180. Quercus hintoniorum
  181. Quercus hirtifolia
  182. Quercus honbaensis
  183. Quercus hondae
  184. Quercus humboldtii
  185. Quercus hypargyrea
  186. Quercus hypoleucoides
  187. Quercus hypophaea
  188. Quercus hypoxantha
  189. Quercus ichnusae
  190. Quercus ignaciensis
  191. Quercus ilex дуб кам'яний
  192. Quercus ilicifolia
  193. Quercus iltisii
  194. Quercus imbricariaдуб черепицевий
  195. Quercus incana
  196. Quercus infectoria
  197. Quercus inopina
  198. Quercus insignis
  199. Quercus intricata
  200. Quercus invaginata
  201. Quercus ithaburensis
  202. Quercus jenseniana
  203. Quercus jinpinensis
  204. Quercus john-tuckeri
  205. Quercus jonesii
  206. Quercus juergensenii
  207. Quercus kelloggii дуб Келлога
  208. Quercus kerangasensis
  209. Quercus kerrii
  210. Quercus kinabaluensis
  211. Quercus kingiana
  212. Quercus kiukiangensis
  213. Quercus kongshanensis
  214. Quercus kotschyana
  215. Quercus kouangsiensis
  216. Quercus laceyi
  217. Quercus laeta
  218. Quercus laevis
  219. Quercus lamellosa
  220. Quercus lanata
  221. Quercus lancifolia
  222. Quercus langbianensis
  223. Quercus laurifolia
  224. Quercus laurina
  225. Quercus laxa
  226. Quercus leiophylla
  227. Quercus lenticellata
  228. Quercus liaoi
  229. Quercus libani
  230. Quercus liboensis
  231. Quercus liebmannii
  232. Quercus lineata
  233. Quercus litseoides
  234. Quercus lobata дуб лопатевий
  235. Quercus lobbii
  236. Quercus lodicosa
  237. Quercus longinux
  238. Quercus longispica
  239. Quercus look
  240. Quercus lowii
  241. Quercus lungmaiensis
  242. Quercus lusitanica
  243. Quercus lyrata
  244. Quercus macdougallii
  245. Quercus macrantheraдуб великопиляковий
  246. Quercus macrocalyx
  247. Quercus macrocarpaдуб великоплодий
  248. Quercus macvaughii
  249. Quercus magnoliifolia
  250. Quercus magnosquamata
  251. Quercus mannifera
  252. Quercus manzanillana
  253. Quercus margarettae
  254. Quercus marilandica
  255. Quercus marlipoensis
  256. Quercus martinezii
  257. Quercus meavei
  258. Quercus meihuashanensis
  259. Quercus melissae
  260. Quercus merrillii
  261. Quercus mespilifolia
  262. Quercus mexicana
  263. Quercus michauxii
  264. Quercus microphylla
  265. Quercus minima
  266. Quercus miquihuanensis
  267. Quercus miyagii
  268. Quercus mohriana
  269. Quercus mongolica дуб монгольський
  270. Quercus monimotricha
  271. Quercus monnula
  272. Quercus montana
  273. Quercus morii
  274. Quercus motuoensis
  275. Quercus muehlenbergii
  276. Quercus mulleri
  277. Quercus multinervis
  278. Quercus myrsinifolia
  279. Quercus myrtifolia
  280. Quercus nigra
  281. Quercus ningangensis
  282. Quercus ningqiangensis
  283. Quercus nivea
  284. Quercus nixoniana
  285. Quercus oblongata
  286. Quercus oblongifolia
  287. Quercus obtusanthera
  288. Quercus obtusata
  289. Quercus ocoteifolia
  290. Quercus oglethorpensis
  291. Quercus oidocarpa
  292. Quercus oleoides
  293. Quercus oocarpa
  294. Quercus opaca
  295. Quercus orocantabrica
  296. Quercus oxyodon
  297. Quercus oxyphylla
  298. Quercus pachucana
  299. Quercus pachyloma
  300. Quercus pacifica
  301. Quercus pagoda
  302. Quercus palmeri
  303. Quercus palustrisдуб болотяний
  304. Quercus panamandinaea
  305. Quercus pannosa
  306. Quercus parvula
  307. Quercus patkoiensis
  308. Quercus pauciradiata
  309. Quercus peduncularis
  310. Quercus peninsularis
  311. Quercus pentacycla
  312. Quercus percoriacea
  313. Quercus perpallida
  314. Quercus petelotii
  315. Quercus petraea дуб скельний
  316. Quercus phanera
  317. Quercus phellos
  318. Quercus phillyreoides
  319. Quercus pinbianensis
  320. Quercus pinnativenulosa
  321. Quercus planipocula
  322. Quercus platycalyx
  323. Quercus poilanei
  324. Quercus polymorpha
  325. Quercus pontica
  326. Quercus potosina
  327. Quercus praeco
  328. Quercus pringlei
  329. Quercus prinoides
  330. Quercus protoroburoides
  331. Quercus pseudosetulosa
  332. Quercus pseudoverticillata
  333. Quercus pubescens дуб пухнастий
  334. Quercus pumila
  335. Quercus pungens
  336. Quercus purulhana
  337. Quercus pyrenaica
  338. Quercus quangtriensis
  339. Quercus radiata
  340. Quercus ramsbottomii
  341. Quercus rehderiana
  342. Quercus rekonis
  343. Quercus repanda
  344. Quercus resinosa
  345. Quercus rex
  346. Quercus robur дуб звичайний
  347. Quercus robusta
  348. Quercus rotundifolia
  349. Quercus rubra дуб червоний
  350. Quercus rugosa
  351. Quercus runcinatifolia
  352. Quercus rupestris
  353. Quercus rysophylla
  354. Quercus sadleriana
  355. Quercus saei
  356. Quercus salicifolia
  357. Quercus salicina
  358. Quercus saltillensis
  359. Quercus sanchezcolinii
  360. Quercus sapotifolia
  361. Quercus sarahmariae
  362. Quercus saravanensis
  363. Quercus schottkyana
  364. Quercus schultzei
  365. Quercus scytophylla
  366. Quercus sebifera
  367. Quercus seemannii
  368. Quercus segoviensis
  369. Quercus semecarpifolia
  370. Quercus semiserrata
  371. Quercus semiserratoides
  372. Quercus senescens
  373. Quercus serrata
  374. Quercus sessilifolia
  375. Quercus setulosa
  376. Quercus shanxiensis
  377. Quercus shennongii
  378. Quercus shingjenensis
  379. Quercus shumardii
  380. Quercus sichourensis
  381. Quercus sicula
  382. Quercus sideroxyla
  383. Quercus similis
  384. Quercus sinuata
  385. Quercus skinneri
  386. Quercus spinosa
  387. Quercus splendens
  388. Quercus steenisii
  389. Quercus stellata
  390. Quercus stenophylloides
  391. Quercus stewardiana
  392. Quercus striatula
  393. Quercus suber дуб корковий
  394. Quercus subsericea
  395. Quercus subspathulata
  396. Quercus sumatrana
  397. Quercus supranitida
  398. Quercus tarahumara
  399. Quercus tardifolia
  400. Quercus tarokoensis
  401. Quercus texana
  402. Quercus thomsoniana
  403. Quercus thorelii
  404. Quercus tiaoloshanica
  405. Quercus tinkhamii
  406. Quercus tomentella
  407. Quercus tomentosinervis
  408. Quercus tonduzii
  409. Quercus toumeyi
  410. Quercus treubiana
  411. Quercus trojana
  412. Quercus trungkhanhensis
  413. Quercus tsinglingensis
  414. Quercus tuberculata
  415. Quercus tuitensis
  416. Quercus tungmaiensis
  417. Quercus turbinella
  418. Quercus undata
  419. Quercus ungeri
  420. Quercus urbanii
  421. Quercus utilis
  422. Quercus uxoris
  423. Quercus vacciniifolia
  424. Quercus valdinervosa
  425. Quercus vallicola
  426. Quercus variabilis
  427. Quercus vaseyana
  428. Quercus velutina
  429. Quercus verde
  430. Quercus vestita
  431. Quercus vicentensis
  432. Quercus viminea
  433. Quercus virginiana
  434. Quercus vulcanica
  435. Quercus welshii
  436. Quercus wislizeni
  437. Quercus wutaishanica
  438. Quercus xalapensis
  439. Quercus xanthoclada
  440. Quercus xanthotricha
  441. Quercus yiwuensis
  442. Quercus yonganensis
  443. Quercus yongchunana

Див. також

Примітки

  1. Quercus L.. Plants of the World Online / Kew Science. Процитовано 16.05.2021.
  2. Quercus L.. Oaks of the World. Процитовано 16.05.2021.
  3. (рос.) Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576 с.
  4. Породи деревини для виготовлення шпону — Торгово-промислова компанія ЄВРОШПОН-СМИГА. euroshpon.com.ua. Процитовано 15 лютого 2016.
  5. Використання деревини » Дубова паркетна заготовка, паркет, паркетна дошка. freza.pp.ua. Архів оригіналу за 23 лютого 2016. Процитовано 15 лютого 2016.
  6. М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.96
  7. Derby, Jeanine A. (1980). Acorns-Food for Modern Man. У Plumb, Timothy R. Proceedings of the symposium on the ecology, management, and utilization of California oaks, June 26–28. USDA Forest Service General Technical Report PSW-044. с. 360–361.
  8. Pemberton, Robert W.; Lee, Nam Sook (1996). Wild food plants in South Korea; market presence, new crops, and exports to the United States. Journal of Economic Botany (New York: Springer) 50 (1): 57–70.
  9. Івченко С. Зелений світ. — К.: Веселка, 1986. — С.41.
  10. Дуб // Енциклопедичний словник символів культури України / За заг. ред. В. П. Коцура, О. І. Потапенка, В. В. Куйбіди. — 5-е вид. — Корсунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В.М., 2015. — С. 238. (ISBN 978-966-2464-48-1)
  11. Вишнівська Д. Екологічні традиції українців: озеленення могил
  12. Дитяча енциклопедія: Живий світ України / О. Ф. Цеханська, Д. Г. Стрєлков — Харків: «Ранок», 2007—128с., іл. (сторінка: 21)
  13. Чугуєнко М. В. Моя Україна. Ілюстрована енциклопедія для дітей. — Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2006. — 128 с. іл.
  14. http://www.vberez.gov.ua/ua/publication/content/883.htm Архівовано 25 вересня 2015 у Wayback Machine. Дуб — чемпіон
  15. Стойко Степан Михайлович, Ермоленко Юрий Афанасьевич. Карпати очима допитливих. — Львів: Каменяр, 1976. — 96с.
  16. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.