Лазоверт Самуїл Генрихович

Народився у єврейській родині.

Член РСДРП(б) з 1904 року. Брав активну участь в революційному русі.

Учасник громадянської війни в Росії. У 1919 році — член Революційної військової ради Західної стрілецької дивізії РСЧА.

У 1924—1925 роках — завідувач підвідділу національних меншин ЦК КП(б)У.

У 1925?—1930 роках — завідувач Польського бюро агітаційно-пропагандистського відділу ЦК КП(б)У. З 1927 року — член Українського відділення Всесоюзного товариства старих більшовиків.

У 1930—1933 роках — директор Харківського хіміко-технологічного інституту. У 1932—1934 роках — кандидат у члени Президії Центральної Контрольної Комісії КП(б)У.

У травні 1934 — листопаді 1935 роках — директор Інституту польської пролетарської культури Академії наук УСРР.

У 1935 — березні 1937 роках — державний арбітр при Раді народних комісарів Української СРР.

12 березня 1937 року заарештований органами НКВС. 22 вересня 1937 року за звинуваченням в участі у Польській військовій організації засуджений до розстрілу. Посмертно реабілітований 21 липня 1956 року.

• XІ з'їзд Комуністичної партії (більшовиків) України 5-15 червня 1930 року. Стенографічний звіт — Державне видавництво України (ДВУ) — 1930 рік
• Лазоверт Самуїл Генрихович
• ^{[недоступне посилання з липня 2019]}