Лакме

До храму збираються на молитву індійці. Брамін Нілаканта провіщає волю богів — треба боротися проти ненависних поневолювачів Індії. Дочка браміна, юна жриця Лакме, прославляє богів. Нілаканта готується в дорогу: у місті завтра свято. Лакме та служниця Малліка відправляються за квітами лотоса. Перед храмом з'являється весела компанія — дочки губернатора Еллен і Роза, гувернантка містріс Бентсон і двоє молодих офіцерів — Джеральд (наречений Еллен) і Фредерік. Останній розповідає товариству про непокірного браміна та його красуню-дочку. Джеральд хоче побачити загадкову жрицю. Він затримується. Повертаються Лакме і Малпіка. Дочка браміна помічає англійського офіцера. Перепякавшись, вона кличе слуг, посилає за батьком. Але молодий офіцер на боїться нікого і лише просить дозволу помилуватися її красою. Нілаканта клянеться жорстоко мститися англійцеві.

На міському майдані звучить сигнал до закриття ринку. Переодягнений Нілаканта привів у місто Лакме, дочка має допомогти йому знайти осквернителя храму. Раптом Лакме скрикнула, Джеральд тож упізнав року жрицю. Та Фредерік, побоюючись помсти Браміна, не дає йому підійти до неї. А Нілаканта, залишивши дочку з вірним Хаджі, поспішає за однодумцями. Жриця переконує офіцера, що між ними немає нічого спільного. А Джеральд наполягає на тому, що вони повинні бути разом. Змовники стежать за Джеральдом. Вибравши слушну мить, Нілаканта замахується ножем — юнак падає. Лакме, повернувшись, схиляється над коханим. Вона вдячна богам — його тільки поранено.

За допомогою Хаджі жриця вилікувала Джеральда цілющими травами. Лакме вірить, що юнак буде з нею, шануватиме її віру. За звичаєм закоханих, вона іде з чашею до священної ріки. Треба удвох випити з цієї чаші — і долі юнака та дівчини пов'язані навіки. Фредерік знайшов друга. Він нагадує йому про Еппен, про обов'язок офіцера. Джерапьд дає слово, що приєднається до загону, який виступив проти повсталих індійців. Лакме приносить чашу зі священною водою. Відразу помічає вона разючу зміну, що сталася в настрої коханого. Неподалік чуються голоси англійських солдат. Лакме у відчаї підносить до вуст отруйну квітку.

• No. 1 Introduction: "À l'heure accoutumée" (Nilakantha)
• Prière: "Blanche Dourga" (Lakmé, Nilakantha)
• No. 1 Bis – Scène: "Lakmé, c'est toi qui nous protège!" (Nilakantha, Lakmé)
• No. 2 – Duetto (The Flower Duet): "Viens, Mallika, les lianes en fleurs ... Dôme épais, le jasmin" (Lakmé, Mallika)
• Scène: "Miss Rose, Miss Ellen" (Gérald)
• No. 3 – Quintette & couplets: "Quand une femme est si jolie" (Gérald)
• Récitatif: "Nous commettons un sacrilège" (Gérald)
• No. 4 – Air: "Prendre le dessin d'un bijou" (Gérald)
• No. 4 Bis – Scène: "Non! Je ne veux pas toucher" (Gérald, Lakmé)
• No. 5 – Récitatif & Strophes: "Les fleurs me paraissent plus belles" (Lakmé)
• No. 5 Bis – Récitatif: "Ah! Mallika! Mallika!" (Lakmé)
• No. 6 – Duo: "D'où viens-tu? Que veux-tu?" (Lakmé, Gérald)
• No. 6 Bis – Scène: "Viens! Là! Là!" (Nilakantha, Lakmé)

• Entr'acte
• No. 7 – Choeur & Scène du marche: "Allons, avant que midi sonne"
• No. 7 Bis – Récitatif: "Enfin! Nous aurons du silence!"
• No. 8 – Airs de danse: Introduction
• No. 8 – Airs de danse: Terana
• No. 8 – Airs de danse: Rektah
• No. 8 – Airs de danse: Persian
• No. 8 – Airs de danse: Coda avec Choeurs
• No. 8 – Airs de danse: Sortie
• Récitatif: "Voyez donc ce vieillard"
• No. 9 – Scène & Stances: "Ah! Ce vieillard encore!" (Nilankantha, Lakmé)
• No. 9 Bis – Récitatif: "Ah! C'est de ta douleur" (Lakmé, Nilankantha)
• No. 10 – Scène & Legende de la fille du Paria (Air des Clochettes/The Bell Song):

  "Ah!... Par les dieux inspires... Où va la jeune Hindoue" (Lakmé, Nilankantha)

• No. 11 – Scène: "La rage me dévore" (Nilankantha, Lakmé)
• No. 12 – Scène & Choeur: "Au milieu des chants d'allegresse" (Nilankantha, Lakmé)
• No. 12 Bis – Récitatif: "Le maître ne pense qu'à sa vengeance"
• No. 13 – Duo: "Lakmé! Lakmé! C'est toi!" (Lakmé, Gérald)
• No. 14 – Finale: "O Dourga, toi qui renais" (Gérald)

• Entr'acte
• No. 15 – Berceuse: "Sous le ciel tout étoilé" (Lakmé)
• No. 15 Bis – Récitatif: "Quel vague souvenir alourdit ma pensée?" (Gérald, Lakmé)
• No. 16 – Cantilène: "Lakmé! Lakmé! Ah! Viens dans la forêt profonde" (Gérald)
• No. 17 – Scène & Choeur: "La, je pourrai t'entendre" (Lakmé, Gérald)
• No. 18 – Scène: "Vivant!" (Gérald)
• No. 19 – Duo: "Ils allaient deux à deux" (Lakmé, Gérald)
• No. 20 – Finale: "C'est lui! C'est lui!" (Nilankantha, Lakmé, Gérald)