Ламброн (фортеця)

Ламброн (Лампрон) (вірм. Լամբրոն Բերդ; фр. Les Embruns; англ. Lambrom castle) — вірменська фортеця XI століття, розташована неподалік від міста Чамлияйла в сучасній Туреччині. Була родовою фортецею Хетумідів — вірменської царської династії Вірменського Кілікійського царства.

Ламброн
37.16575° пн. ш. 37.16575° сх. д.
Країна Туреччина
Місто Чамлияйла
Тип замок
місце розкопок і замок хрестоносцівd
Дата заснування 1071
Ламброн
Ламброн (Туреччина)

Історія

У першій половині XI століття втрата вірменами національної державності після завоювання Візантією[1][2], а також навали сельджуків на Вірменію[3] призвели до масового переселення вірменів до Кілікії, де виникло нове Кілікійське царство[4].

1073 року вірменський феодал Ошин зі своїми братами з Гандзака переселився до Кілікії, до району, де намісником був його друг Аплгаріб Арцруні (Абелгаріб Тарський). Останній подарував Ошину фортецю Ламброн (вірм. Լամբրոն) в горах Тавра[5], яку Ошин відбив у арабів[6] Ошин, залишаючись на службі, поклав початок відомому у тих місцях княжому роду.[5]

Період правління царів Кілікійської Вірменії збігся з періодом хрестових походів. То були часи бурхливого розквіту торгівлі й ремесел, збудовано багато вірменських монастирів, серед них розташований поблизу Ламброна монастир Скевра, у якому наприкінці XII століття завершилось[7] остаточне оформлення стилю кілікійського мініатюрного живопису.[8]

Архітектура

Як і багато замків Вірменського царства в гірських ландшафтах, Ламброн — є скелястою фортецею. Він займає площу близько 330 на 150 метрів на верхівці пагорбу.

Замок розділений на нижню та верхню палати. Верхня палата доступна тільки через сходи, вирублені у скелях або через вузький прохід. Багато будівель у нижній палаті перетворились на руїни, але аркова зала збереглась. Деякі з приміщень опалювались за допомогою гіпокауста.

Примітки
  1. Glanville Price. Encyclopedia of the languages of Europe. — Wiley-Blackwell, 2000. — стор. 17.
  2. Gabriel Sheffer. Diaspora politics: at home abroad. — Cambridge University Press, 2003. — стор. 59
  3. András Róna-Tas. Hungarians and Europe in the early Middle Ages: an introduction to early Hungarian history. — Central European University Press, 1999. — стор. 76.
  4. Історія Сходу. У 6 т. Т. 2. Схід у середньовіччі. М., «Восточная литература», 2002. ISBN 5-02-017711-3
  5. Манук Абегян //Історія давньовірменської літератури// Видавництво АН ВРСР 1975 р. — стор. 409(605)
  6. А. П. Каждан. // Вірмени у складі панівного класу Візантійської імперії в 11-12 ст. // Гл.4 ч.50 «Ошин». Стор. 131–132 // АН ВРСР 1973 р.
  7. Академія Наук СРСР//Інститут Історії// Византийский временник //Том XXVIII стор. 278 // Видавництво «Наука» М.- 1968 р.
  8. Академія Наук СРСР//Інститут історії// Византийский временник //Том XXVIII стор. 277 // Видавництво «Наука» М.- 1968 р.

Джерела
  • «Unknown crusader castles» , Kristian Molin, Hambledon Continuum, 2001
  • Lampron: Castle of Armenian Cilicia. By F. C. R. Robinson and P. C. Hughes. Anatolian Studies, Vol. 19, (1969), pp. 183-207. Published by: British Institute at AnkaraStable URL:
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.