Ланцея (зброя)

Ла́нцея (лат. lancea) — давньоримський спис[1], який використовувався переважно кіннотою, а також допоміжними військами та гладіаторами. Використовували ланцею як колольну, так і як метальну зброю. Згідно з Оксфордським словником, слово lancea походить з іспано-кельтських мов[2], можливо, звідси також грец. λόγχη («спис»)[3].

Древко ланцеї робили з ясену, наконечник був залізним. Загальна довжина сягала близько 2 м, наконечника — 20 см. Вага — близько 0,7 кг

Ланцеарії або ланціарії (lancearii, lanciarii) — «списоносці». Значення цього слова може розрізнюватися залежно від періоду. Ним могли звати воїнів-списоносців взагалі, так, у грецьких (візантійських) джерелах вони відомі як λογχοφόροι. В імперську добу «ланцеарії» — воїни-охоронці, статусом трохи нижчі преторіанців.

Див. також
  • Ксистон — давньогрецький спис, уживаний у кінноті.

Примітки
  1. Латинско-русский словарь lancea (рос.)
  2. Online etymological dictionary lance (англ.)
  3. Pierre Chantraine. Dictionnaire étymologique de la langue grecque. Histoire des mots. Архівовано 4 листопада 2016 у Wayback Machine. (фр.)

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.