Ларрі Джонсон (баскетболіст, 1969)

Починав грати в баскетбол у команді старшої школи Скайлайн (Даллас, Техас), де вважався Всеамериканським спортсменом. На університетському рівні грав спочатку грав за Одеський коледж в Техасі (1987–1989), а потім за УНЛВ (1989–1991). Граючи в одній команді з Стейсі Огмоном та Грегом Ентоні, виграв чемпіонат NCAA 1990 року у складі УНЛВ. Двічі ставав Найкращим баскетболістом року конференції Big West (1990, 1991) та двічі включався до першої збірної NCAA (1990, 1991).

1991 року був обраний у першому раунді драфту НБА під загальним 1-м номером командою «Шарлотт Горнетс». За підсумками свого дебютного сезону в НБА отримав нагороду Новачка року НБА. Того ж року брав участь у Зірковому вікенді в конкурсі слем-данків, зайнявши друге місце після Седріка Себальйоса.

1993 року був запрошений для участі у матчі всіх зірок, ставши першим гравцем в історії «Горнетс», який удостоївся такої честі. Протягом сезону набирав 22,1 очка та 10,5 підбирання за гру, що дозволило йому бути включеним до Другої збірної всіх зірок НБА.

У жовтні 1993 року підписав з «Горнетс» 12-річний контракт на суму 84 млн. доларів, що стало найдорожчою угодою в НБА на той момент.[1]

1994 року став чемпіоном світу у складі Збірної США.

1995 року вдруге зіграв у матчі всіх зірок за команду Сходу. Того сезону забив 81 дальній кидок, що було майже на 60 кидків більше, ніж за три попередні сезони.

1996 року був обміняний до «Нью-Йорк Нікс» на Ентоні Мейсона та Бреда Логауса. Протягом свого першого сезону в Нью-Йорку набирав рекордно низькі для себе 12,8 очка за гру. Хоча він так ніколи і не повернувся до своєї зіркової форми, Джонсон був ключовою фігурою в команді, допомігши їй дійти до фіналу НБА 1999 року.

10 жовтня 2001 року оголосив про завершення спортивної кар'єри через хронічні проблеми зі спиною.[2]

2002 року був введений до Залу слави Університету Невади в Лас-Вегасі.[3]

Під час своєї спортивної кар'єри прийняв іслам та дотримувався рамадану навіть під час регулярного сезону.[4]

З 2012 року певний час працював в структурі «Нью-Йорк Нікс» на посаді представника з спортивних та бізнесових операцій.[5]

У Джонсона є п'ятеро дітей від чотирьох різних дружин.

1993 року знявся у фільмі «Справи сімейні».[6] Через три роки знявся у фільмах «Едді» та «Космічний джем».[7][8]

• Статистика ігрової кар'єри і профіль гравця на Basketball-Reference.com