Ларс Віваліус

Ларс Віваліус
Народився 1605[1][2][…]
Öknaskogend, Еребру (комуна), Еребру, Швеція
Помер 5 квітня 1669(1669-04-05)
Стокгольм, Швеція
Поховання Кладовище Катаріниd
Країна  Швеція
Діяльність поет
Alma mater Уппсальський університет
Мова творів шведська[1]

Ларс Віваліус (швед. Lars Wivallius, 1605, Вівалла біля Еребру — †5 квітня 1669, там само) — шведський поет XVII століття.

З біографії

Ларс Віваліус — псевдонім Ларса Свенсона, який підписував свої твори ім'ям, запозиченим з назви місця народження. Народився в селянській родині. 1623 року поступив в Уппсальський університет. Через два роки у пошуках пригод чи заради вивчення інших мов він залишив Уппсалу й вирушив до Центральної Європи. У Німеччині він перепробував різні професії, зокрема брав участь у Тридцятирічній війні як солдат. У Нюрнберзі Ларса Віваліуса віддали під суд зі звинуваченням у розкраданні коштів. Віваліус видав себе за даньського аристократа Еріка Гілленстірну (Freiherr Erik Gyllenstierna) й одержав таким чином данський паспорт. Від судового переслідування йому вдалося втекти до Сконе, що тоді належало Данії. У Сконе Ларс Віваліус одружився з донькою аристократа. Коли він збирався привласнити маєтності, здобуті через одруження, його було викрито, як ошуканця й 1631 року засуджено до смертної кари. Проте Віваліусу вдалося втекти до Швеції. Але й тут на нього чакав процес за ошуканство. До 1641 року він перебував у в'язниці Каянеборг біля Каяані (Фінляндія). Після звільнення працював адвокатом у Стокгольмі та Віваллі.

Творчість

Віваліус належить до перших визначних поетів Швеції. На противагу до своїх сучасників Георга Стірнгельма та Скугечера Бергбу стиль Віваліуса був менш класицистичним, а радше особистісним. У віршах віддзеркалюються події з життя Віваліуса. Так в одному з віршів він звертається до своїх суддів з проханням не карати надто суворо. Особливо вартісними вважаються вірші Віваліуса про природу, в яких він у незвичній для того часу, багатій на деталі манері оспівує красу навколишного світу. Найвідоміший твір Віваліуса був написаний у в'язниці, це «Klage-Wijsa öfwer thenna torra und kalla wåhr» («Скарга про суху й холодну весну»).

Література
  • Bernt Olsson, Ingemar Algulin: Litteraturens historia i Sverige. 4. Auflage. Norstedt, Stockholm 1995, ISBN 91-1-943632-7.
  • Göran Hägg: Den svenska litteraturhistorien. Wahlström & Widstrand, Stockholm 1996, ISBN 91-46-16928-8.
  • Henrik Schück: Lars Wivallius. Hans lif och dikter. I. Biografi (1893)
  • Henrik Schück: En äfventyrare från det trettioåriga krigets tid (1918)
  • Lennart Jörälv: Lärkans sång är inte lång (Wahlström & Widstrand, 2005)
  • Birger Bergh: Skojare och skald (Historiska Media, 2005).
  • Gunnar Orlander: «Katten spelar silverflöjt» (Bra Böcker, 1985).

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Swartz A. Open Library — 2007.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.