Ласкаріна Бубуліна

Ласкарі́на Бубулі́на (грец. Μπονμπονλίνα), іноді Бобеліна (11 травня 1771 25 травня 1825) — героїня грецької національно-визвольної війни повстання 1821 — 1829 рр. проти турецького поневолення, також об'єкт пропаганди Російської імперії у її протистоянні з Османською імперією.

Ласкаріна Бубуліна
Народилася 11 травня 1771(1771-05-11)[1][2]
Константинополь, Османська імперія
Померла 22 травня (3 червня) 1825[1][3] (54 роки)
Спеце, Спеце, периферія Аттика, Греція
Країна  Греція
Османська імперія
Національність греки
Діяльність судновласниця, боєць Опору
Знання мов грецька
Членство Філікі Етерія
Посада член Філікі Етерія
Військове звання адмірал
Родичі Lela Karagiannid
Автограф

Біографія

Ласкаріна Бубуліна

Ласкаріна Бубуліна народилась у турецькій в'язниці в Константинополі і була дочкою капітана Ставріоніса Піноціса, учасника грецької революції 1769—1770 років проти Османської володарювання. Після смерті батька Ласкаріну разом з матір'ю випустили з в'язниці, і вони виїхали на острів Ідра. Через 4 роки її мати вийшла заміж і вони переїхали на острів Спеце.

Сама Ласкаріна Бубуліна двічі була одружена. Коли її чоловіка Дімітріоса Бубуліса вбили у битві проти алжирських піратів, вона отримала у спадок його справу і кораблі. За свій кошт побудувала вісімнадцятигарматний корвет «Агамемнон». В 1816 році османська влада спробувала конфіскувати майно Бубуліни, оскільки її другий чоловік був учасником російсько-турецької війни на боці Росії, у зв'язку з чим була змушена виїхати до Константинополя для зустрічі з російським послом — графом Строгановим. Звідси граф направив її до Криму з міркувань безпеки. Після 3 місяців життя в Криму, Бубуліна повернулася на острів Спеце.

Ласкаріна Бубуліна була заможною жінкою, вона утримувала невеликий флот з екіпажами і армію повстанців. Крім того вона фінансувала підпільну грецьку організацію «Філікі Етерія» (Φιλική Εταιρεία — «Союз друзів»), для якої закуповувала зброю і продовольство. На кораблі «Агамемнон» вперше підняла національний прапор Греції.

Ласкаріна Бубуліна загинула в 1825 році під час сутички з родиною Куцісів, дочка яких була зґвалтована її сином від першого шлюбу. Під час сварки, вона вискочила на балкон свого дому, ганьблячи батька зґвалтованої дівчини. Тоді хтось вистрілив у неї з пістолета, попавши просто в чоло. Убивцю не виявили.

У Росії високо оцінили діяльність Бубуліни на підрив Османської імперії. Імператор Олександр І посмертно присвоїв Бубуліні звання адмірала Російського флоту і подарував[Кому?] монгольський меч на визнання заслуг. Таким чином, вона стала єдиною в історії жінкою-адміральшею Російського флоту (точніше, посмертною адміральшею).

Ласкаріна Бубуліна була подекуди популярна в Європі, а також, і особливо, в Російській імперії, пропаганда якої популяризувала її образ через поширення роману німецького письменника Вульпіуса «Бобеліна, героїня Греції нашого часу» (ч.1-2, Москва, 1823). Тарас Шевченко в «Щоденнику» 19 листопада 1857 називає ім'я Бобеліни метафорично — на означення дебелої войовничої жінки.

Деякі історики висловлювали критичні свідчення про дії Бубуліни, яка наказувала вбивати туркень та єврейок, бажаючи заволодіти їхніми коштовностями, а також переплавила собі на вигоду гармати з захопленого Нафпліона[4].

Література

  • Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.