Ласло Деже

Ласло Деже (угор. Dezső László, 26 жовтня 1927, с. Буді Будапештської області) — угорський мовознавець, доктор філологічних наук з 1972, професор з 1975.

Біографія

Закінчив 1952 Будапештський університет.

Від 1956 — молодий викладач Інституту іноземних мов, науковий співробітник Будапештського університету, з 1963 — керівник групи типології Інституту мовознавства АН СРСР, з 1972 — доцент, а з 1975 — професор, завідувач кафедри загального мовознавства Дебреценського університету, з 1985 — професор і завідувач кафедри угорської мови та літератури Падуанського університету (Італія).

Наукова діяльність

Фахівець із загального мовознавства, славістики та україністики.

Досліджує типологічні характеристику та історичну типологію угорської і слов'янських мов, історію української мови, зокрема закарпатських говорів.

Пише угорською і російською мовами.

Основні праці з україністики:

  • «Пам'ятки ділової писемності Закарпаття» (1965),
  • «Нариси з історії закарпатських говорів» (1967),
  • «Закарпатська лексика середини XVI ст.: Нягівські повчання. Словник і аналіз» (1985, усі — рос. мовою)
  • «Угорські запозичення у закарпатських пам'ятках XVIXVIII СТ.» (1989, угор. мовою).

Джерела та література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.